17 грудня 1865 року, після смерті батька, Леопольда I, на трон зійшов його тридцятирічний син Леопольд II. Це був наполегливий і цілеспрямований працівник, людина дуже дотепна і нерідко схильна до сарказму. Леопольд I в одному з листів до королеви Вікторії так охарактеризував свого первістка: «Леопольд хитрий і скритний. Він не схильний до жодних авантюр. Нещодавно в Арденнах я бачив лисицю, яка готувалася перейти річку вбрід. Спочатку вона занурила в річку одну лапу, щоб перевірити, чи не занадто холодна вода. Потім нерішуче ступила в воду, перевіряючи, чи не занадто глибоко. Нарешті повільно, крок за кроком, вона рушила вперед з тисячею всяких пересторог. Так діє Леопольд». Це було вірно підмічено, але це було не всією правдою. Якби виникла необхідність, хитра лисиця не побоялася б замочити свою шкурку.