Ну що, друзі, хто з нас не чув про великий «потенціал» північнокорейських солдатів? Ну, ці — як завжди, обіцяли, що «навіть в гори підемо, і всі перепишемо». Ага, не так швидко! Ось вони, солдафони з КНДР, відчули українську гостину в повному обсязі, і от результат — "вибір на користь іншого фронту". На той час, коли їх вивели з фронту на Курщині після великих втрат, хто тільки не шептав: «Ви що, подумали, що ми з вами по пшеничному полю будемо ходити?» Звісно, не будемо! Тут не кожен виживе, не те що тактика перемоги.
Виявляється, в ті два тижні, коли північнокорейці були «в обігу», про них ніби й не чути було. Так і треба! І от — за три місяці їхня чисельність скоротилася вдвічі. Втрати настільки величезні, що це можна було б порівняти з тим, як борщ без м'яса — хіба це борщ? Це просто якусь іншу їжу нагадує! Дорога до фронту для північнокорейців згоріла швидше, ніж їхні патрони в автоматах.
Але це ще не все. Виявляється, їх все-таки можна буде повернути після навчання або коли РФ знайде нові способи їх розгортання. Які ж це будуть нові способи? Можливо, вони планують вчити своїх солдатів влаштовувати дефіле під мінометний вогонь. Це б справді був «цікавий» підхід до тактики війни! А поки що корейці перетворюються на корейку. В них справжній кулінарний переворот!
Але, в принципі, ми ж попереджали, що Україна — це не місце для тих, хто «недотягнув» до нормальних бойових умов. Тут не собаки їдять людей, а саме собаки окупантів. І це ще далеко не фінал. Як сказав би козацький старшина: «Попутали?! Чи шо?!»