Hi, I've reviewed the photos from this trip several times and still do not understand how you can do it all in one day. A few days before, Maxim had a toothache. At night, my son woke up and cried in pain. I lubricated my gums with a painkiller that has remained since the days when teeth were just beginning to grow. Maxim brushed his teeth extra at night and the pain subsided. I immediately wrote to our dentist, Mrs. Larissa, and Maxim was booked for an appointment at Brody's best dental clinic. There they saved my tooth, which was refused in Lviv, and gave a small percentage for the preservation of the tooth. And I decided that I would trust Maxim's teeth only in this dentistry.
Привіт, я кілька разів передивлялася фото з цієї поїзки і все рівно не розумію, як можна це все встигнути за один день. Кілька днів перед тим в Максима заболів зуб. Вночі мій син прокидався і плакав від болю. Я мастила ясна обезболювачем, який залишився ще від тих часів, коли зуби тільки починали рости. Максим чистив зуби додатково вночі і біль вщухав. Я одразу написала нашій лікарці стоматологу пані Ларисі, і Максима було записано на прийом в бродівську найкращу стоматоллгічну клініку. Там врятували мій зуб, від якого у Львові відмовлялися, та давали малі відсотки на збереження зуба.І я вирішила, що Максимові зуби довірятиму лише цій стоматології.
So, early in the early morning of March 24, 2021, Maxim and I moved in the direction of Brody. Although the appointment was for lunch. But I really wanted to drive to my village on the way, to see how my grandmother's house was there. Because there was a lot of snow in February. And I was worried about the integrity of the roof of the house. And in general, I just wanted to Ponikva!
Отож, рано раненько 24 березня 2021 року, я з Максимом рушили в напрямку Бродів. Хоча запис на прийом був на обідню пору. Але я дуже хотіла по дорозі заїхати в своє село, глянути як там бабусина хата. Бо в лютому було дуже багато снігу. І я хвилювалася за цілісність даху хати. І взагалі, просто мені хотілося до Поникви!
It was a beautiful spring day. Although it was still quite cold. I had to drive almost 90 kilometers to my village. So I stopped to rest, drink coffee and see the surrounding scenery.
My stop was in the village of Didyliv. There is a gas station and a large area for parking.
Це був гарний весняний день. Хоч ще було досить холодно. До мого села мені треба було їхати майже 90 кілометрів. Тому я зробила зупинку, щоб перепочити, попити кави і роздивитися навколишні краєвиди.
Моя зупинка була в селі Дідилів. Там є заправка і велика площа для стоянки автомобілів.
It was interesting for me to see these sculptures of lions that caught wild boars. When there is a lot of free time, it is possible to see everything.
Цікаві мені було оглянути ці скульптури левів, які зловили кабанів. Коли є багато вільного часу, то є можливість роздивитися те, що раніше роками проїжджала.
Then the time on the road passed quickly as I returned to Ponikva. Wheat fields were already green on both sides of the road. Old trees were covered with mistletoe parasite. Smaller lakes were covered with ice. There was still a lot of snow in the village, which did not have time to melt.
Потім час в дорозі швидко минув, як я повернула до Поникви. З обох сторін дороги вже зеленіли фермерські поля пшениці. Старі дерева були вкриті паразитом омелою. Менші озера були вкриті льодом. В селі було ще багато снігу, який не встиг розтопитися.
Only the largest lake was already glistening in the sun. There are a lot of lakes in my village. Once a Polish count had a castle here, built a church and dug these ponds. I think that the villages with lakes are very picturesque. Now carp, carp, pike, and silver carp are grown in the lakes. There is a fishery in the village. Peasants can catch fish only in the appropriate lakes at the appropriate time.
Лише найбільше озеро вже виблискувало на сонці. В моєму селі дуже багато озер. Колись польський граф мав тут замок, збудував костел і викопав ці стави. Я вважаю, що села з озерами є дуже мальовничі. Зараз в озерах вирощують рибу карпи, коропи, щуку, товстолоб. В селі функціонує рибне господарство. Селяни можуть виловлювати рибу лише в відповідних озерах у відповідний час.
When my car arrived at its destination, I immediately went to inspect the house from the outside and inside. Fortunately, everything was intact. Snow on the roof melted, but did not flood the ceiling or walls. This was the first good news. But it was very cold, so I found my grandmother's down scarf. I put a handkerchief on my head and I felt warm. Now I could inspect my garden, the garden, go to the neighbors. I planned to buy sour milk cheese, eggs, milk and sour cream in the village. My neighbors have a cow and know how to make very tasty dairy products.
Коли мій автомобіль приїхав до пункту призначення, то я одразу пішла оглянути хату ззовні і в середині. На щастя все було цілим. Сніг на даху топився, але не залив ні стелю, ні стін. Це була перша радісна новина. Але було дуже морозяно, тому я знайшла бабусину пухову хустку. Я хусткою одягнула на голову і мені стало тепло. Тепер я змогла оглянути свій город, сад, піти до сусідів. Я планувала придбати в селі кисломолочний сир, яйця, молоко і сметану. Мої сусіди мають корову і вміють робити дуже смачні молочні продукти.
I sometimes ask myself - "who am I?" .A peasant or young lady. I like to spend days in the village and in the city. And each place brings its own benefits to my life. I didn't have a job in the early spring. It was very cold in the house. Maxim rode a bicycle. He missed this transport. And we brought sledges from Lviv and left them in the village until next winter.
Я іноді себе питаю -"хто я?" Селянка чи панянка. Я люблю проводити дні в селі і в місті. І кожне місце приносить в моє життя свої переваги. Ранньою весною в мене ще не було роботи. В хаті було дуже холодно. Максим їздив на велосипеді. Він скучив за цим транспортом. А ще ми привезли зі Львова санки і залишили їх в селі до наступної зими.
домашні яєчка
Grandma's house is located near the Orthodox church in the village. This is a kind of center, especially on Sundays people from all over the village come here to pray.
It was colder in the village than in the city. Nature is just beginning to wake up from the winter. There was still a lot of snow. My neighbors cleaned in the gardens, in the houses and in the barns. They were preparing for the sowing period and were waiting for the warm days to come.
Бабусина хата знаходиться біля правоставної церкви в селі. Це такий собі центр, особливо в неділю сюди зїджаються з усього села люди для молитви.
В селі було холодніше, ніж в місті. Природа тільки починає просинатися від зимової пори. Видно було ще багато снігу. Мої сусіди прибирали в садах, в хатах і в коморах. Вони проводили підготовку до посівного періоду і чекали, коли наступить теплі дні.
I then closed the door and the gate to the house in the village, said goodbye to the neighbors and went to the city of Brody. On the way I looked at the beauty of my village, all the same frozen lakes and trees, which are covered with mistletoe parasite. I will come back here later when the leaves start to bloom and the grass turns green. In the meantime - goodbye Ponikva!
Я тоді закрила двері і браму до хати в селі, попрощалася з сусідами і вирушила до міста Бродів. Дорогою ще поздивлялася красу мого села, все ті ж замерзлі озера і дерева, які вкриті паразитом омелою. Я повернуся сюди пізніше, коли почнуть розпускатися листя і зеленіти трави. А поки - бувай Пониква!
В далині видно пивзавод. Зараз це розвалина
Brody is a cozy city in Ukraine. This city is rich in its architectural monuments. Once there was also a castle - a fortress, there are beautiful churches, a church, an ancient synagogue, which began to be restored and abandoned. There is a military unit that conducts training on helicopters. Pedagogical school where my grandmother studied. Several new enterprises are currently being developed. And it's good for the residents, because there is work. Although many people go to work in Lviv.
Броди- затишне місто в Україні. Це місто багате своїми архітектурними пам'ятками. Колись тут також був замок - фортеця, є красиві церкви, костел, старовинна синагога, яку почали реставрувати і закинули. Є військова частина, в якій проводять навчання на гвинтокрилах. Педагогічне училище, де навчалася моя бабуся. Зараз розвиваються декілька нових підприємст. І це добре для жителів, бо є робота. Хоч багато людей їздять на роботу до Львова.
Максим любить такі казкові дворики
The road to the dentist leads us near the synagogue. It is sad that this building is in such a state. Until a few years ago, I sincerely believed to see this majestic building in better condition. So think about why remove the cover and do nothing after that? Nobody cares about this house.
Дорога до стоматології веде нас біля синагоги. Це сумно, що ця будівля в такому стані. Ще кілька років тому я щиро вірила побачити цю величну будівлю в кращому стані. От подумайте для чого знімати накриття і нічого після цього не робити? Нікому нема діла до цієї кам'яниці.
Ось вхід до нашої улюбленої стоматології
Our dentist Mrs. Larisa met Maxim as her friend. I still have to learn from her how to communicate with children. Because I had to persuade my son to give an injection of anesthesia and treat not one, but two teeth.
And Maxim got tired during the trip and started crying. Then Maxim bravely sat down on a chair, asked for cartoons and opened his mouth.
Максима наша стоматолог пані Лариса зустріла як свого друга. Мені ще вчитися у неї як спілкуватися з дітьми. Тому що треба було вмовити мого сина зробити укол анестезію і полікувати не один, а аж два зубчика.
А Максим за час подорожі втомився і починав плакати. Потім Максим мужньо сів на крісло, попросив мультики і відкрив ротика.
Then it seemed to me that I was more worried than my son. The work of doctors was coordinated. I always admire their professionalism. All dental instruments had new children's names, and after treatment there was to be a gift. The only thing I can't get used to is the colored fillings. Maxim already had yellow and blue fillings. And today he chose orange. I still love white teeth. But he is a child and he is so much more interesting. Then he can show and brag to our peers with their colored fillings.
Потім мені здалося, що я хвилювалася більше ніж син. Робота лікарів була злагодженою. Я завжди захоплююся їхнім професіоналізмом. Усі стоматологічні інструменти мали нові дитячі назви, а після лікування мав бути подарунок. Єдине, до чого я не можу звикнути- це до кольорових пломб. В Максима вже були раніше жовті, сині пломби. А сьогодні він вибрав оранжеву. Я все таки люблю біленькі зубки. Але він дитина і йому так цікавіше. Потім можна показувати і похвалитися одноліткам своїми кольоровими пломбами.
After today's main event, we took a walk around the city. Mrs. Larissa advised Maxim to put a lollipop on a stick behind his cheek. Because anesthesia can bite a child's cheeks. I took the advice, and Maxim was happy about it.
Після основного сьогоднішньої події ми трохи погуляли по місту. Пані Лариса порадила, щоб Максим поклав лизака на палочці за щоку. Бо від анестезії дитина може покусати собі щічки. Я скористалася порадою, а Максим втішився цьому.
In the city everything is located nearby, bazaar, shops, post office, city hall, town hall with a clock. And I really like the monument to the young Taras Shevchenko. In other cities of this poet and the artist is depicted in old age and with a hat. And in Brody it is very beautiful. Maxim decided to copy the monument and stood in a similar position when I took photos.
В місті все розташовано поряд, базар, магазини, пошта, мерія, ратуша з годинником. І мені дуже подобається пам'ятник молодому Тарасові Шевченку. В інших містах цього поета
І художника зображають в старшому віці і з шапкою. А в Бродах він дуже красивий. Максим вирішив копіювати пам'ятник і стояв у подібній позі, коли я робила фотографії.
люблю такі домашні дворики в містах
When Maxim and I returned to our car, we passed the fire department. At the entrance to the garage was a large red clothes machine. And several firefighters wiped the car. Firefighters were happy. Maxim loves such meetings. We were taking photos, and one firefighter told me that today some of them received this wonderful American car. Maxim also said that this car is similar to those we saw in the series "Chicago Firefighters". We said goodbye to the firefighters and wished them a peaceful service. And the road to Lviv was still waiting for us.
Thank you very much for all your attention! See you!
Коли я з Максимом поверталися до нашого автомобіля, то проходили повз пожежну частину. На вході в гараж стояла велика червона пожежна машина. А кілька пожежників протирали цю машину. Пожежники були радісні. Максим дуже любить такі зустрічі. Ми робили фото, а один пожежник мені розповів, що саме сьогодні їхня частина отримала цю чудову американську машину. Максим ще сказав, що ця машина схожа на ті, які ми бачили в серіалі "Пожежники Чікаго". Ми попрощалися з пожежниками і побажали їм спокійної служби. А нас чекала ще дорога до Львова.
Це всього лиш один день, а скільки всього відбулося в ньому цікавого і нового!
Дякую велике вам всім за увагу! Побачимося!
Thank you @olga.maslievich for creating this group #saturdaymemories
Дякую @olga.maslievich за створення цієї групи #saturdaymemories.
Congratulations, your post has been added to Pinmapple! 🎉🥳🍍
Did you know you have your own profile map?
And every post has their own map too!
Want to have your post on the map too?
Вперше до нашого улюбленого стоматолога Віталія Рудого в його R-clinic завезла Макса я. Він аніскільки не боявся сісти в стоматологічне крісло. Лікар казав, що він космонавт. Всі інструменти то були бджілки, слоники, жабки. Макс просто великий молодець з гарними здоровими зубками!
Так, це чудові люди і професіонали, завжди здобувають нові сучасні технології по лікуванню зубчиків.