Now, when Russia, in the second year of a full-scale war, has not come up with anything better than to hit grain terminals and ports with food intended for the population of African countries with missiles, you are once again convinced that they are real scum who are trying to blackmail the whole world with hunger. For Russia, hunger is another powerful and, no doubt, terrible weapon, which they have repeatedly used against Ukrainians, killing millions of people during the Holodomor of 1932-1933, and not only that.
And I again began to worry about my friend from Mykolaiv, who fled from Russian missiles to Lviv on Tuesday spring, when the threat of capturing Mykolaiv was very high. Now they have returned home, and every morning, when rockets fly there, I ask: "How are you there?" And when I hear "Everything is fine", I exhale with relief. And she felt the same way when two weeks ago Russian rockets flew to Lviv and destroyed a house with peaceful residents.
And we took these photos in a wheat field last year. I specifically tried to get a silhouette of a friend to represent all the women who were forced to leave their homes because of the war and Ukraine, over which a shadow hung from the east, trying to steal our bread and take our lives.
Зараз, коли Росія на другий рік повномасштабної війни, не вигадала нічого кращого, як бити ракетами по зернових термінал та портах з продовольством, призначених для населення країн Африки, вкотре переконуєшся, що вони справжні покидьки, які намагаються шантажувати весь світ голодом. Для Росії голод - це ще одна потужна і без сумніву, жахлива, зброя, яку вони вже неодноразово застосовували проти українців, вбивши мільйони людей під час Голодомору 1932-1933 років, і не тільки.
А я знову почала переживати за свою подругу з Миколаєва, яка вторік навесні втекли від російських ракет до Львова, коли загроза захоплення Миколаєва була дуже висока. Зараз вони повернулися додому, а я щоразу вранці, коли там летять ракети, питаю: "Як ви там"? І коли чую "Все добре", то видихаю з полегшенням. І така само вона переживала, коли російські ракети два тижні тому прилетіли до Львова і знищили будинок з мирними мешканцями.
А ці фото ми зробили вторік на пшеничному полі. Я спеціально намагалася отримати силует подруги, щоб вона уособлювала всіх жінок, які змушені були покинути свій дім через війну та Україну, над якої нависла тінь зі сходу, намагаючись вкрасти наш хліб та забрати наші життя.
Цікаві знімки!)))