| Hello, friends! 😊 Today I once again had the chance to stroll through the streets of Lviv—this time on my way to a dentist appointment. But how could it be otherwise when you’re in Lviv? Even the shortest walk turns into a journey through history, culture, and unforgettable random encounters. Here’s a man standing nearby, seemingly selling marionette dolls. Though perhaps it was a mini-performance, and I just didn’t get close enough to find out. Life buzzes all around, and at that moment, the windows of the “Lviv” hotel reflected the hustle and bustle of passersby rushing along the sidewalk. Nearby, there’s a currency exchange sign—so ordinary yet so quintessentially Lviv in its context. Here comes a guy handing out flyers for JYSK. In just a second, I’m already holding one in my hand. I smile—how could you walk through Lviv without encountering a bit of advertising? I glance upward, and between the buildings on the other side of Chornovil Avenue, I spot the TV tower on High Castle Hill. It’s always there, steadfast and majestic, as if reminding us that this city will always remain true to itself. And then… there was Mickey Mouse! Yes, believe it or not, a Mickey Mouse-shaped sign invites me for coffee. In Lviv, skipping coffee is almost a crime, but this time, I had to politely decline. After all, the dentist doesn’t wait, and I was in a hurry. Walks like this always remind me why Lviv is a city you never tire of rediscovering. Every corner here has its own story, every passerby their own role in this unending performance called “Life.” And though today’s walk was a brief one, it still gave me many small but truly heartwarming moments. | Привіт, друзі! 😊 Сьогодні я знову мав нагоду прогулятися вуличками Львова — цього разу через візит до стоматолога. Але ж як інакше, коли ти у Львові? Навіть найкоротша дорога стає справжньою мандрівкою крізь історію, культуру і незабутні випадкові зустрічі. Ось чоловік стоїть неподалік і, здається, продає ляльок-маріонеток. Хоча, можливо, це була міні-вистава, а я просто не підійшов ближче, щоб пересвідчитися. Навколо вирує життя, і цієї миті вітрини готелю «Львів» відображають метушню перехожих, які поспіхом долають тротуар поруч. Поряд — вивіска обміну валют, така буденна і така львівська в своєму контексті. Ось на зустріч мені йде хлопець, що роздає листівки магазину JYSK. Ще секунда — і я вже тримаю рекламку в руках. Усміхаюся — ну як же у Львові без трохи реклами? Дивлюся вгору, і між будинками на іншому боці проспекту Чорновола помічаю телевежу на Високому Замку. Вона завжди там, непорушна й велична, немов нагадує, що це місто завжди буде собою. А ще... ще там був Міккі Маус! Так, уявіть собі, вивіска у формі Міккі Мауса кличе мене на каву. У Львові каву пропустити не можна, але цього разу мені довелося ввічливо відмовитися. Все-таки стоматолог не чекає, а я поспішаю. Такі прогулянки завжди нагадують мені, чому Львів — це місто, яке не втомлюєшся відкривати знову і знову. Тут кожен куточок має свою історію, кожен перехожий — свою роль у цій невпинній виставі під назвою «Життя». І хоча моя сьогоднішня прогулянка була короткою, вона подарувала мені багато дрібних, але дуже теплих моментів. |
Finally, walking to see the dentist will take a historic path 😊
Absolutely! In Lviv, even the simplest errands turn into a walk through history and culture 😊