| Hello, friends! A few days ago, I wrote about my wife and me visiting an exhibition of works by a renowned decorator of the Lviv Opera House. You can read more about it in that post. Today, I want to share some photos of Mickiewicz Square, which is located in front of the exhibition center. It was evening, the sun was slowly setting, and its rays bathed the Lviv cobblestone streets in golden light. The entire scene looked peaceful, cozy, and slightly old-fashioned. Even modern shop windows didn’t disrupt the atmosphere; on the contrary, they were covered with intriguing inscriptions that caught the eye: “Happiness is to love and be loved,” “Living without love is easier, but without it, life has no meaning.” Nearby, in stark contrast, stood a city light poster featuring a soldier encouraging people to join the contract service. The inscription on it was brief yet powerful: “Cover your comrades with fire!” This, too, is a form of love—just in a different dimension, where the stakes are much higher. In war, everything is sharper, with no shades of gray—only black and white. You are either alive or not. Your truth or falsehood. The war was also reflected in the Mickiewicz monument and the statue of the Virgin Mary, both covered with protective netting. Of course, it wouldn’t save them from a direct missile or drone strike, but it could shield them from shrapnel. These details are the traces of war, its distant echo in the relatively peaceful Lviv. But, as I’ve already said, even here, safety is not guaranteed. | Привіт, друзі! Кілька днів тому я писав про нашу з дружиною поїздку на виставку робіт відомого декоратора Львівського оперного театру. Детальніше про це можна прочитати в тому дописі. А сьогодні хочу поділитися з вами фотографіями площі Міцкевича, яка розташована перед виставковим центром. Це був вечір, сонце повільно заходило, і його промені золотили львівську бруківку. Весь пейзаж виглядав спокійним, затишним і трохи старовинним. Навіть сучасні вітрини магазинів не псували загальну атмосферу. Навпаки – вони були вкриті цікавими написами, які привертали увагу: “Щастя – це кохати і бути коханим”, “Без кохання жити легше, але без нього немає сенсу.” А поруч – на контрасті – стояв сітілайт із зображенням воїна, який закликав на контрактну службу. Напис на ньому був коротким, але дуже промовистим: “Прикривай вогнем побратимів!”* Це теж, по суті, прояв любові – тільки в іншому вимірі, де ставки набагато вищі. На війні все гостріше, тут немає напівтонів – лише чорне і біле. Ти або живий, або ні. Твоя правда або кривда. Про війну нагадували й пам’ятник Міцкевичу та статуя Богородиці, які були вкриті захисною сіткою. Вона, звісно, не врятує від прямого влучання ракети чи "Шахеда", але може захистити від уламків. Такі деталі – це сліди війни, її далеке відлуння у відносно мирному Львові. Але, як я вже казав, навіть тут немає гарантії безпеки. |
