Якісна стаття, респект і повага за працю!
Як на мене, "бути як діти" - лише частина висновку, а не сам висновок.
Скільки живу, з якого рівня людьми не зустрічаюся, а "не дітей" майже і не зустрів. Продовжую шукати у світі "не дітей", аби навчитися в них "дорослості", але навіть деякі мудрі та поважні старці так і залишаються дітьми до кінця свого життя.
Ігри стають більш відповідальними, але до повноти дорослості не дотягують.
Коли був на Афоні, то там начебто знайшов двох дорослих людей, але оскільки часу з ними провів не багато, не можу бути цілком впевненим у своїх знахідках.
Також є підозра на дорослість ще в декого, але не маю особистого близького знайомства з ними.
Отже, я б доповнив ранню бета версію висновку до такого: бути як діти на шляху до повноти дорослості.
Дякую за Ваші добрі слова)
Ця стаття написана для конкурсу POB Word of the Week на задану тему "Cousality ", тому тема дітей не основна, а лише проходить як фон, як пояснення того, що не треба занадто "заморачуватись" пошуками відповідей на важкі питання, які тільки відволікають від сприйняття повноти життя.
А тема "дорослості", як на мене, дуже цікава. Я, наприклад, досі не знаю, що таке "бути дорослим", якщо не брати до уваги вік.. Може Ви напишете про це статтю?)
Мабуть, це дуже суб'єктивна річ, і кожен має свою відповідь на питання: що означає бути дорослим?
Перші дві ознаки дорослості, що відразу спливають у моїй голові - це поєднання мудрості і цілісності.
Мені подобається визначення цілісності, близьке до двох цитат, які приписують Клайву Люїсу та Генрі Форду:
Бути цілісним означає чинити правильно навіть тоді, коли цього ніхто не бачить.
Ще цілісність - це коли дії, думки та принципи не протирічать одне одному. Або дух, душа і тіло перебувають в гармонії.
А щодо мудрості нещодавно зустрів у отця Кирила Говоруна цікаве посилання на Евагрія Понтійського:
Мудрість - результат поєднання безпристрасності душі з істинністю розуму.
А взагалі-то це дійсно цікава тема для того, аби до неї зануритися глибше.