At the end of October, we went as a family to Yavoriv — my wife’s hometown. These days, the cemetery is always crowded as relatives visit graves, waiting for the priest’s prayer. But this time, what stood out wasn’t just the tradition but also a little walk with the kids in the town center. Markiyan persistently asked to ride the toy cars, so he, Daryna, and I headed to the main square. Autumn there was simply magical: golden lindens, fallen leaves on the cobblestones, and maple trees in the park created a warm and cozy atmosphere. The toy car rental was open! We got a two-seater red car, with Daryna in the driver’s seat. She handled it like a pro while Markiyan enjoyed being the passenger. Afterward, we stopped by a local café for ice cream. The selection was modest: plain vanilla or coffee with cookie crumbs. The kids were delighted with their vanilla scoops, and as for me, I went for the coffee one but realized that simple flavors are often the best. We then strolled to a playground, spotting a cat basking in the sun on a flowerbed along the way. And we wrapped up the day with a slightly mischievous act — the kids wanted to climb onto the base of the Taras Shevchenko monument, and I couldn’t say no. These little moments, though simple, warm the heart. Someday, I’m sure they’ll learn to appreciate honoring their ancestors too. But for now, we’re just living and creating memories together. ❤️ | Наприкінці жовтня вирушили всією родиною до Яворова — малої батьківщини дружини. У ці дні на цвинтарі завжди людно: родичі відвідують могили, чекаючи на молитву священника. Але цього разу запам’яталась не лише ця традиція, а й невелика прогулянка з дітьми в центр міста. Маркіян наполегливо попросив покататися на машинках, і ми з ним та Даринкою рушили до центральної площі. Осінь тут була просто казкова: золоті липи, опале листя на бруківці та клени в сквері створювали теплий, затишний настрій. Машинки напрокат працювали! Взяли двомісну червону автівку, де за кермом була Даринка. Вона вправно впоралася із завданням, поки Маркіян був пасажиром. Після цього — морозиво в місцевій кав’ярні. Вибір, щоправда, був скромним: білий пломбір або кавовий із печивом. Діти з задоволенням їли пломбір, а я, хоч і взяв кавове, зрозумів, що простий смак — найкращий. Далі прогулялися до майданчика, дорогою зустріли кота, який грівся на сонці прямо посеред клумби. А завершили день трішки бешкетно — діти захотіли вилізти на підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку, і я не зміг відмовити. Такі моменти, хоч і прості, гріють душу. Колись, упевнений, вони навчаться цінувати й пам'ять предків. А поки — просто живемо і створюємо спогади разом. ❤️ |
what a fun walk for you all love the autumn colors
Thanks for joining the Wednesday Walk
have a great day
Thank you so much! It truly was a delightful walk, and the autumn colors made everything even more special. 🍂 I always enjoy seeing the beauty of nature during this season.
Thanks for hosting the Wednesday Walk — it’s such a lovely way to share and connect. 😊 Have an amazing day, too!
👍🙂👍