Reflections on life situations./Роздуми про життєві ситуації. (En/Ua)

Hello everyone. I have entered a certain stage in my life when I seem to be reviewing my previous life from a different angle. I see my imperfect actions, unconscious mistakes, hopeless hopes. And I notice the treachery of the people around me. I used to bury some moments of my life in the tombs of my brain. These are mostly unpleasant moments. But now I watch them in my memory like an old boring movie. I understand that it was not my fault that the circumstances turned out that way. I was played and I was eliminated from that game. Although I know how to achieve my goal, but sometimes I also need support.
So, lying in bed, I thought that one day I would write some kind of conscious story from my life. Something real that will stick and maybe in this way I will be able to warn young girls that there are different situations in life and in each one you must first of all remain honest with yourself. The names of my stories will also be characteristic of my subject matter: "How I got out of depression", "Funny life stories", because in every story there is something to cry and laugh about, it all depends on how to present it to the listener. I still really want to tell about my life abroad and I will write "Not an emigrant".
Every day of my life will not be repeated, and therefore I should appreciate every day more. And the past cannot be changed, although you can extract a lot of interesting things from it for yourself. I have to decide in which style to write my life story, as a detective story, a thriller, or a comedy.
Fortunately, many people I remembered in my mind, but had not seen for many years. This is how people can come together for a certain period, and later part forever. Therefore, it seems to me that it was in another life, and therefore I now look at myself from the side.
Sometimes I listen to a story and feel that there is no life in it. Everyone is looking for sincerity and meaning, but some may get stingy feelings.
It is important to live life. Raising my son turned out to be the most difficult for me. His life story is just beginning when mine is already on the decline. I really want to wait until he becomes a man.
The plan for now is to survive the fall.
Next, I should enter the winter and not freeze, wait for spring. And there everything is simple - to grow green, blossom and bloom. I will manage everything. Gradually and not forcibly.

Привіт усім. Я зайшла в певний етап свого життя, коли я наче переглядаю своє попереднє життя під іншим кутом. Я бачу свої недосконалі дії, несвідомі помилки, безнадійні сподівання. І я помічаю підступність оточуючих мене людей. Раніше я ховала в закопелках свого мозку деякі моменти свого життя. Це переважно неприємні моменти. Але зараз я їх переглядаю в своїй пам'яті, як старий нудний фільм. Я розумію, що там не було моєї вини, що так склалися обставини. Мною гралися і я вибула з тої гри. Хоча я вмію досягати своєї мети, але іноді я потребую також і підтримки.
Отож, лежачи в ліжку я подумала, що колись напишу таки якусь свідому історію зі свого життя. Щось реальне, що буде чіпляти і можливо я зможу таким чином попередити молоденьких дівчат, що бувають різні життєві ситуації і в кожній треба перш за все залишатися з собою чесною. Назви моїх оповідань будуть також характерними моїй тематиці: "Як я вийшла з депресії", "Смішні життєві історії", бо в кожній історії є з чого поплакати і посміятися, все залежить як її подати слухачеві. Я ще дуже хочу розповісти про своє життя за кордоном і я напишу "Не емігрантка".
Кожен день мого життя вже не повториться, і тому треба щодень більше цінувати. А минуле не змінити, хоча можна багато всього цікавого з нього витягнути для себе. Я маю вирішити в якому стилі писати свою життєву історію, як детектив, триллер, чи гумореску.
На щастя багатьох людей, про яких я подумки згадувала, але не бачила їх багато років. Ось так люди на певний період можуть зійтися, а пізніше розійтися назавжди. Тому мені здається, що це було в іншому житті і тому я тепер дивлюся на себе зі сторони.
Іноді я слухаю історію і відчуваю, що в ній нема життя. Усі шукають щирість і сенси, але дехто можуть отримати скупі почуття.
Важливо жити життя. Найскладнішим для мене виявилося виховувати сина. Його життєва історія лише починається, коли моя вже йде на спад. Я дуже хочу дочекатися до його становлення як чоловіка.
План на зараз- пережити осінь.
Далі увійти в зиму і не замерзнути, дочекатися весни. А там все просто- зеленіти, розквітати і цвісти. Мені все вдасться. Поступово і не примусово.

Hello, I’m still practicing my English; I hope to get better each time.

First, I love your photographs; they are very beautiful. Congratulations! They are very colorful, with a lot of orange, which is one of my favorite colors.

Second, I relate a lot to everything you share in your story. I also believe that my life could be written in chapters. If I had to write a book about my life, it would also have chapters: the day I knew I had to leave, when I thought I couldn’t do it and I succeeded, when my heart was broken and that helped me. In short, I believe that each of my life experiences has shaped me into the person I am.

I have been living in Argentina for 10 years. I am Venezuelan and I also wear the immigrant badge. So another chapter of my life would be the day I put on the immigrant badge.

And no matter how difficult each and every one of the experiences I’ve had has been, and even though I still deal with some decisions whose outcomes weren’t what I expected, today I can be grateful for the life I’ve had. I’m 40 years old, and I can tell you that reaching this age hasn’t been easy. I have two grown daughters, one who is 22 and another who is 20, and raising them to this age hasn’t been easy either. Without a doubt, my book would be a tragicomedy because I’ve been caught between laughter and tears. However, laughter has always allowed me to stay afloat, to be true to my ideals and my essence. It’s what has allowed me to get to this day.

I would love for you to write your book and for me to read it. Thank you so much for sharing your story.