Вчора із другом сходили заради галереї у палац Потоцьких. Завжди було цікаво, що ж там у середині, але якось не було нагоди. Мен дуже подобається ця будівля зовні, як і більшість замкових споруд. Та коли потрапляю у середину, відчуття магії зникає. Не знаю чому, але більшість таких місць чомусь не вражає своєю наповненістю. Відчуття дуже схоже до того, коли споглядаєш мумії тварин.
Нажаль, я через усі ці предмети побуту тієї епохи не можу проникнутись її атмосферою.
Усі портрети для мене не цікаві, лише один мене привабив. Це був портрет квіткарки. Лише у її подобі я відчула натяк на життя, на реальність. Нажаль фото цієї картини не має. Хай це буде інтригою для тих, хто все-таки відвідає палац Потоцьких.
А ще мене приємно вразив персонал галереї. Не дивлячись на цей важкий час вони досить ввічливі і відкриті, і це так приємно. Приємно зрозуміти, що серед музейних експонатів є живі люди, зі своїми емоціями і історіями.
Я так і не зрозуміла чому раніше це був "палац щастя", тобто РАЦС. Особисто я не відчула там атмосфери щастя, і наврядче захотіла би саме там залишити відпечаток про один із своїх найважливіших моментів.
Якось так.)
Автор усіх фото - Ростислав Шептикін (https://www.facebook.com/sh.rostislav, https://www.instagram.com/sheptykin.rostislav/?fbclid=IwAR2ZeYDpN2KWNI4eq8kqgVjuQZaq8uJ2Vy4AR-LjfatPGDZt1s6yRA5ZSig)
Congratulations @airin13! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s) :
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPDo not miss the last post from @hivebuzz:
Погоджуюсь. Зовнішня розкіш, а в середині якось тьмяно. Я брала шлюб там, мій перший шлюб розпався. Палац "щастя" не приніс мені щастя...