Наше село славиться своїм дурним пафосом і не менш дурними звичаями. У нас люблять влаштовувати помпезні весілля і в останню путь у нас відправляють з не меншим величчю ...
Почнемо з веселого.
Останнім часом кількість гостей на весіллі визначається місткістю ресторану на який розщедрилися батьки молодят - 200 чоловік - це самий місткий ресторан в нашій окрузі. Правда він знаходиться в 150-ти км від нашого села ... але ж це не біда - 6-7 великих автобусів і в путь. Всього то якихось 3 години і ми на місці. П'ємо, гуляємо, веселимося і годинки о другій ночі вирушаємо додому, адже треба ж ще виспатися - о 16.00 збиратися на весілля другого дня. Правда так далеко нас вже не повезли, адже на другий день звуть тільки найближчих і на якихось 100 людин є ресторани і ближче. П'ємо, гуляємо, веселимося і приїжджаємо додому під ранок.
Якщо ви думаєте, що на цьому все, то помиляєтеся! Попереду третій день весілля! Цей захід проходить вже вдома у когось із батьків молодих, зазвичай у батьків нареченого. На це свято звуться вже най-най близькі - в межах 30-40 осіб, доїдають те що не доїли і не встигло зіпсується з ресторанів, але і свіженького готують, зокрема локшину на курці ... і як же вона хороша після великих доз алкоголю. П'ємо, гуляємо, веселимося і ближче до півночі розповзаємося по домівках.
Але і це ще не все! Вранці четвертого дня най-най-най близькі починають сповзатися на місце вчорашнього застілля щоб похмелитися - безумовно це чоловіки. Трохи пізніше прокидаються дружини і йдуть шукати своїх благовірних. Знаходять! Потихеньку накривається стіл і настає четвертий день весілля. Тут вже п'ємо мало, трохи веселимося, і ближче до вечора розходимося по домівках. Адже завтра ж уже пора братися за роботу ... якщо будуть сили звичайно)) До речі на фото четвертий день весілля у сина мого друга і сусіда за сумісництвом. Дружина зробила селфі, а я там в самому кінці і мене практично не видно))
Ось так проходять весілля у нас в селі в даний час. А ще якихось 15-20 років тому весілля святкували в селі - будували величезний намет по серед дороги, людин на 400 і гуляли до знемоги, самі наближені святкували не менше тижня.
Ось так ось у нас веселяться. А щодо сумного я розповім як небудь іншим разом.
Our village is famous for its stupid pathos and no less stupid customs. They like to arrange grandiose weddings with us and they send us the last way with no less greatness ...
Let's start with the fun.
Recently, the number of guests at a wedding is determined by the capacity of the restaurant for which the parents have come to a young age - 200 people - this is the most spacious restaurant in our area. True, it is located 150 km from our village ... but this is not a problem - 6-7 large buses and go. Just some 3 hours and we are there. We drink, we walk, we have fun, and after an hour at two in the morning we go home, because we still need to get enough sleep - at 16.00 to get ready for the wedding of the second day. The truth is that we weren’t taken so far already, because on the second day only the closest were called and for some 100 people there are restaurants and closer. We drink, walk, have fun and arrive home in the morning.
If you think that is all, then you are mistaken! Ahead of the third wedding day! This event takes place already at home with one of the young parents, usually the parents of the groom. The closest ones are already called for this holiday - within 30-40 people, what is eaten is that they haven’t eaten and haven’t spoiled from restaurants, but they also cook fresh, in particular chicken noodles ... and how good it is after huge doses alcohol. We drink, we walk, we have fun and closer to midnight we creep home.
But that's not all! On the morning of the fourth day, the very-closest ones begin to slide into the place of yesterday's feast in order to become sober - of course, these are men. A little later, wives wake up and go looking for their faithful. Find! Slowly the table is set and the fourth day of the wedding comes. Here we already drink a little, have a little fun, and towards evening we go home. After all, tomorrow it’s time to get to work ... if you have the strength of course)) By the way, the photo shows the fourth day of the wedding with the son of my friend and neighbor concurrently. My wife took a selfie, and I’m there at the very end and I’m practically not visible))
This is how weddings are being held in our village at present. And some 15-20 years ago, weddings were celebrated in the village - they built a hut along the middle of the road, about 400 people and walked to exhaustion, the closest celebrated for at least a week.
So here we have fun. And about the sad, I’ll tell you some other time.
Ого, у нас все зазвичай все обмежується лише самим весіллям і поправинами (точнісінько четвертий день за вашим описом). Проте в деяких селах ще гуляють весілля окремо в молодої і в молодого, то може відбувається із проміжком в тиждень.
Я ж кажу, шо село у нас дурновате - i дуже тяжко працюем i вiдпочиваемо як в останнiй раз))
🤣 🤣 🤣