Привіт друзі,
щодня українці боронять Батьківщину від ворога на всіх можливих фронтах, у тому числі й культурному. Але, виявляється, обороняти свою історію та культуру потрібно не тільки від ворога, а й від своїх.
Учора ввечері, гортаючи стрічку Інстраграму, я натрапила на пост "Довженко-Центру", у якому йшлося про реорганізацію інституції.
Джерело
Новина була неприємно шокуючою, адже "реорганізація", по-суті, означає знищення національно-культурних надбань. Але про все по-порядку.
Для тих, хто, можливо, не чув, Довженко-Центр - це державна інституція, яка займається популяризацією, збреженням та реставрацією української кіномистецької спадщини. Колекція та архіви організації є надзвичайно значими для української культури. Якщо порівнювати масштаби, то надбання фільмфонду приблизно дорівнють надбанням Музею Ханенків чи того ж Національного Художнього музею України. Тобто, значимість Довженко-Центру для Української культури є неоціненною.
Учора "Державне агенство з питань кіно" подало наказ про "реорганізацію" Довженко-Центру. Це буквально означає, що все майно перейде в руки іншій організації - "Науковому центру кінематографії України".
Ви колись чули про цей центр? Я от ні. Що ж, подивимось, з ким маємо справу.
Якщо ви введете в Google запит "Науковий центр...", то не знайдете офіційний сайт установи. Чому? Бо його немає. Така, нібито, серйозна організація, а офіційної сторінки немає...тривожний дзвіночок, чи не так?
Ось усі дані, які ми можемо побачити про даний центр. Що мене цікавить, так це вид діяльності, і відповідно ЄДРПОУ - "вища освіта". Можлво це я чогось не розумію, але при чому тут це? Активною діяльністю організація теж не славиться. Це все наводить на думку, що "Науковий центр кінематографії України" - це тупо фальшивка. Не стверджую, але припускаю.
Але найголовніше питання тут про те, як так вийшло, що інституцію світового рівня передають мутному "центру кінематографії"?
Спочатку питання були до Міністерства культури та інформаційної політики України, але зрештою виявилося, що це рішення приймали не вони. Держкіно підпорядковується напряму Кабінету Міністрів України. (і чому я не здивована?)
Словом "реорганізація" вони називають фактичне знищення національної культурної спадщини. Кіноархіви та колекцію національних масштабів перемістять не зрозуміло куди, і не зрозуміло нащо. Що з ними трапиться можна тільки припустити, але й так зрозуміло, що нічого хорошого...Це злочин - не інакше. А найнеприємніше, що його скоїла своя ж влада. Це просто нонсенс! У час, коли ми з усіх сил відстоюємо своє право на державність, власну історію та культуру (вкотре!) хтось із влади так безвідповідально ставиться до цього. Ця халатність буде дорого коштувати міжнародному іміджу України.
На щастя, новина про ліквідацію сприйнялася українцями дуже негативно. Уже створено петицію про відміну цього ідіотського указу.
Ось посилання на неї, підпишіть, будь ласка.
Віримо, що здоровий глузд переможе, і Довженко-Центр буде збережено.
Причина так званої реорганізації цілком банальна — відкусити нарешті ласий шмат землі. Бо на місці Центру Довженка в генплані забудовника вже "намальований" ТРЦ. Ця історія триває вже не перший рік. І кожного року вигадують якийсь привід. І три останні роки культурна спільнота стає на захист і висловлює протест.
Я, чомусь, не здивована. Не вперше, коли на місці об'єктів історії та культури ставляють торгові центри. Пріоритети....
Дякую, що пояснили)
Уявляю, як ці чиновнички казяться, що тут не як на рассєє - не дають вркасти спокійно.
Після того, що ми пережили за останні пів року, ще й щоб свої нищили та крали...досить, ніхто вже не буде закривати очі й терпіти
Гівнюки...:( Головне дійсно не мовчати! Дякуємо за поширення, я теж підпишу петицію
Дякую за фідбек💛
І це вже другий дзвіночок того, що насправді владі байдуже до національної культури під час війни.
Закон про книжкові санкції так і лишається не підписаним.
коли на горизонті з'являють гроші, усі принципи зникають.
До речі, за книги теж тема "цікава".