посилання
Чи знала, що буде війна ?
Так, бо я не жила у світі рожевих єдинорогів! Війна йшла 8 років і подальший наступ на Україну, то було лише питання часу.
Рашисти збирали біля кордонів білорусі свої танки. У школах, дитячих садочках дітям проводили інструктаж, що робити у разі тривоги, де знаходиться бомбосховище.
Навчальні заклади, станції метро постійно мінували, сапери бригади не справлялися з навантаженням.
З жовтня 2021 року США кричали про неминуче військове вторгнення. Наше керівництво декілька разів оголошували дату вторгнення. Декілька місяців війна стояла на порозі, і тре бути сліпоглухонімим, щоб того не помічати, тому зараз не потрібно шукати винних у тому, що завчано вас не попередили про війну.
посилання
Чи була готова до війни?
Звісно ні. Хоча й почитувала інформацію, що потрібно робити у разі наступу, але все рівно була знічена новиною, що в країну просунулася, в моє місто прийшла війна. Шок. Страх. Відчай. Ненависть.
Але колись зараз ми будемо тільки згадувати про неї. Так, я втомилася, але все буде добре.
посилання
Congratulations @bahaa91! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s):
Your next target is to reach 200 upvotes.
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPCheck out the last post from @hivebuzz:
Support the HiveBuzz project. Vote for our proposal!
Цікавим продовженням могли б стати роздуми над питанням: "Чи звикла/адаптувалась я до війни". Страшні питання...
Не хочу я звикати.... І мабуть, не буду. Це не дуже нормально з моєї точки зору. (
В цьому є сенс. Важко звикнути до чогось меншого, коли вже пережив щось більше. В таких випадках, будеш битись щоб відновити можливість насолоджуватись більшим.