25 лютого 2025 року Україна опинилася в центрі уваги через резонансне рішення Верховної Ради, яке стало справжнім лакмусовим папірцем для стану демократії в умовах війни. Йдеться про постанову «Про підтримку демократії в Україні в умовах агресії Російської Федерації», яку парламент ухвалив з другої спроби після провалу напередодні. Цей документ не лише підкреслює легітимність президента Володимира Зеленського, а й відкладає вибори до завершення воєнного стану, викликаючи жваві дискусії як усередині країни, так і за її межами. Чому це рішення стало таким важливим і що воно означає для майбутнього України?
Передумови: два дні, два голосування
24 лютого Верховна Рада не змогла зібрати достатньо голосів для ухвалення постанови — лише 218 депутатів із необхідних 226 підтримали документ. Невдача викликала хвилю критики: одні вбачали в цьому слабкість парламенту, інші — свідчення розколу в політичних елітах. Проте вже наступного дня, 25 лютого, депутати виправили ситуацію, зібравши 268 голосів. Що змінилося за добу? Можливо, це результат кулуарних домовленостей чи тиску громадської думки, але факт залишається фактом: Україна отримала чіткий сигнал про пріоритети влади в умовах війни.
Сама постанова має кілька ключових пунктів. Вона наголошує на інституційній безперервності влади, підкреслюючи, що Зеленський залишатиметься президентом до обрання нового глави держави після завершення війни. Крім того, документ апелює до міжнародної спільноти із закликом об’єднати зусилля для встановлення миру, без якого вибори неможливі за Конституцією.
Суспільний резонанс: голос народу чи мовчання війни?
Війна з Росією, що триває вже третій рік, внесла корективи в усі сфери життя українців, включно з політичною. Проведення виборів під час воєнного стану заборонено законом, і більшість громадян, судячи з опитувань, це підтримує. Наприклад, дані Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показують, що 81% українців вважають вибори недоцільними до завершення конфлікту. Причина очевидна: безпека, логістика та участь мільйонів біженців і військових — це виклики, які наразі неможливо подолати.
Однак є й інша сторона. Росія активно просуває наратив про «нелегітимність» Зеленського, стверджуючи, що його термін повноважень завершився. Цю тезу підхоплюють деякі західні голоси, зокрема представники адміністрації Дональда Трампа, які натякають на необхідність виборів як умови для переговорів. У відповідь українська влада через постанову Ради нагадала: Зеленський обраний демократично, а війна — єдиний бар’єр для нового волевиявлення.
Міжнародний контекст: підтримка чи тиск?
Рішення Ради має не лише внутрішнє, а й зовнішнє значення. Воно стало відповіддю на спекуляції про майбутнє України в разі замороження конфлікту. Наприклад, Кіт Келлог, представник Трампа з питань України та Росії, заявляв, що США можуть чекати виборів до кінця 2025 року за умови перемир’я. Для Києва це звучить як потенційний тиск, адже вибори в умовах окупації частини територій і постійних обстрілів — це не лише логістичний кошмар, а й ризик для демократії як такої.
Водночас постанова звертається до партнерів із проханням допомогти зупинити агресію Росії. Це сигнал Заходу: замість дискусій про вибори варто зосередитися на перемозі України. У цьому контексті цікаво, як відреагують ЄС і США, особливо на тлі нещодавніх переговорів про передачу Україні прав на видобуток корисних копалин як частини післявоєнної відбудови.
Що далі: стабільність чи невизначеність?
Ухвалення постанови — це спроба влади закріпити політичну стабільність у непевні часи. Воно дає Зеленському та його команді карт-бланш на продовження боротьби без внутрішніх потрясінь. Але чи надовго? Воєнний стан подовжено до травня 2025 року, але ніхто не знає, коли закінчиться війна. Якщо конфлікт затягнеться, питання легітимності може знову спливти, особливо якщо Захід почне наполягати на виборах як на елементі мирного процесу.
Для українців же головне — не лише формальна демократія, а й реальна перемога. Постанова Ради стала символом єдності влади й народу в цьому прагненні, але водночас оголила слабкі місця: залежність від зовнішньої підтримки, внутрішні розбіжності й невизначеність майбутнього. Чи вдасться Україні пройти цей тест на міцність? Відповідь залежить не лише від Києва, а й від того, як світ реагуватиме на її боротьбу.
Ця подія — не просто черговий політичний крок, а момент істини для української демократії. Вона показує, що навіть у найтемніші часи країна намагається зберегти принципи, за які бореться. І хоча вибори відкладено, голос народу все одно звучить — у рішучості протистояти агресору й будувати майбутнє на власних умовах.
Congratulations @budmo2022! You have completed the following achievement on the Hive blockchain And have been rewarded with New badge(s)
Your next target is to reach 4250 upvotes.
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPCheck out our last posts: