У пізній вечір, коли сонце вже сховалось за горизонтом, красуня на ім'я Ізольда вирушила на прогулянку. Вона була відомою своєю незвичайною красою та загадковістю. Її волосся було як темне золото, а очі — глибокі, як бездонні озера.
Поле пшениці розкинулося перед нею, мов море золотих хвиль. Ізольда відчувала, що це місце має для неї особливе значення. Вона відійшла від дороги, втративши орієнтацію серед високих стебел. Пшениця шепотіла їй на вухо, а вітер легко грався з її волоссям.
Ізольда блукала серед полів, відчуваючи, що її душа зливається з природою. Вона зустріла дивовижну фею, яка розповіла їй про таємничий світ, прихований в цьому полі. Ізольда відкрила для себе магію, яка перетворила її життя.
З того часу вона стала покровителькою пшеничного поля. Люди говорили, що вона з'являється там в найтемніші ночі, коли місяць сяє найяскравіше. Її краса і загадковість зачаровували всіх, хто мав щастя зустріти її серед золотих колосків.
І так Ізольда стала легендою, жінкою з пшеничного поля, яка заблукала у світі магії та краси. Її ім'я відтоді звучало в піснях та оповіданнях, а її образ відображався на полотнах художників. Але ніхто не знав, чому вона з'явилася саме тут, серед пшеничних стебел, і яку таємницю вона приховувала в своєму серці.
І так Ізольда стала легендою, жінкою з пшеничного поля, яка заблукала у світі магії та краси. Її ім'я відтоді звучало в піснях та оповіданнях, а її образ відображався на полотнах художників. Але ніхто не знав, чому вона з'явилася саме тут, серед пшеничних стебел, і яку таємницю вона приховувала в своєму серці.
Зображення згенеровані нейронною мережею Leonardo.ai.
ШІ вже мабуть не зупинити.. Проте результат шикарний
Дякую! Краще не зупиняти, краще скористатися 😉