513 день війни, ми живі і продовжуємо жити, намагаємось жити нормальним життям, хоча дахться не легко. Кажуть, що можна звикнути до всього, але не до війни! З 19 на 20 в Миколаєві ніч пройшла гучно, спочатку ракети поті сильний буревій який валив дерева, видавлював вікна з рамкми та знвмав дахи на будинках, місто за ніч постраждало від рук нелюдів та неходи. Сидячі в коридорі з дитиною, я мріяла про одне щоб нарешті настала тиша і ми прівітали нашого маленького хлопчика з днем народженням, якому виповнилось три рочки.
513 day of the war, we are alive and continue to live, we try to live a normal life, although it seems not easy. They say that you can get used to everything, but not to war! From the 19th to the 20th, the night passed loudly in Mykolaiv, first rockets followed by a strong storm that felled trees, squeezed windows out of their frames and took off the roofs of houses, the city suffered overnight at the hands of non-humans and vagrants. Sitting in the corridor with the child, I dreamed of one thing, that finally there would be silence and we would congratulate our little boy on his birthday, who turned three years old.
Хоч і ніч була тяжкою, день ми провели гарно та згарним настроєм. Цей день ми хотіли зробити для дитини легким та радістним, зранку привітання та подарунки, зустріч з дідусями, відпочинок, прогулчнка в пракі з атракціонами та вечірння прогулянка на новому велосипеді. Пішуння був в захваті від дня народження, йому сподобались і подарунки і те як ми провели час.
Although the night was difficult, we spent the day well and in a good mood. We try to make this day easy and joyful for the child, greetings and gifts in the morning, a meeting with grandparents, rest, a walk in practice with attractions and an evening ride on a new bicycle. Pishunya was delighted with the birthday, he liked both the gifts and the way we spent our time.
