Поїзда до Миколаїва

В понеділок я потрапила до Миколаїва до свого улюбленого міста, я не була там з 23.02.2022. Я мріяла попасти в це місто зайти в свою квартиру, сказати що боляче це нічого не сказати, сльози текли самі по собі. Неймовірні відчуття переповнювали мене, від радості до розпачу, те що я не знаю коли знову приїду і коли нарешті ми повернемось додому.
Фото не робила зовсім, я просто дивилась на місто, мені хотілось обдивитичь все.

On Monday, I got to Mykolaiv to my favorite city, I haven't been there since February 23, 2022. I dreamed of getting to this city, entering my apartment, saying that it hurts to say nothing, tears flowed by themselves. Unbelievable feelings overwhelmed me, from joy to despair, that I do not know when I will come again and when we will finally return home. I didn't take photos at all, I just looked at the city, I wanted to see everything.

Я коли їхала до Миколаїва, думала що людей не побачу, проте люди живуть і живуть своїм життям, життя яке триває до ночі, поки не розпочнуться обстріли.
Ми зупинились перед містом, зі сторони Херсону і я вперше почула вибухи, і не один, десь йшов бій…. В той час мені навідь не було страшно, чомусь я розуміла, я в безпеці і все тут добре.
Дивилась на вулицю на якій ми живемо, що ми тут гуляли, дитячий майданчик який поріс травою, тут ми гуляли, в магазин в який прилетіла ракета, що сюди ми ходили до магазину.
Але я вірю в краще, вірю в те що ми скоро всі повернемось додому🙏🙏🙏

Фото зроблені через вікно автівки, тому прошу вибачення за якість

When I was going to Mykolaiv, I thought that I would not see people, but people live and live their lives, a life that lasts until night, until the shelling starts. We stopped in front of the city, on the Kherson side, and for the first time I heard explosions, and not just one, there was a battle going on somewhere.... At that time I was not at all afraid, for some reason I understood that I am safe and everything is fine here. I looked at the street on which we live, that we walked here, the children's playground that was overgrown with grass, that's where we walked, at the store where a rocket flew, that this is where we went to the store. But I believe in the best, I believe that we will all return home soon