Добрий ранок!
Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. Дорогою ціною заплатили криворіжці за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. 22 червня 1941 року відкинуло в минуле всі проблеми і тривоги мирного часу.
До останніх днів металурги «Криворіжсталі» виконували замовлення фронту - вночі домни переводились на тиху ходу. Вночі 8 серпня 1941 року наказали зупинити завод. Внаслідок чого гітлерівці не змогли використати печі. Вранці 14 серпня до Кривого Рогу увірвалися німецько-фашистські війська, які одразу ж приступили до організації місцевої влади - управи, жандармерії та поліції.
Не скорилося ворогові населення, що лишилось на території, окупованій 14 серпня 1941 року німецько-фашистськими загарбниками. В період окупації в місті було створено 13 підпільних груп. Однією з них стала молодіжна підпільна група, створена у вересні 1941 року учнями школи №15 М. Решетняком, А. Жовтухою, О. Щербаком, М. Ходичем і Г.Романовою. 23 жовтня 1943 року війська 37-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта М.Н.Шарохіна і 5-ї гвардійскої танкової армії, очолюваної генерал-лейтенантом танкових військ П.А.Ротмістровим, вийшли на підступи до Кривого Рогу.
Про запеклість жовтневих боїв може свідчити те, що в масованих налітах проти атакуючих частин брало участь до 100 фашистських бомбардувальників і що гітлерівці здійснювали тут до 750-850 літаковильотів за день. Хоча під час даної наступальної операції Кривий Ріг і не був звільнений, вихід великих армійських з'єднань до кордонів залізорудного басейну, захоплення широкого плацдарму на правому березі Дніпра самі по собі були великою перемогою. В січні 1944 року розпочалась Криворізько-Нікопольськая операція.
Головного удару цього разу завдавав 3-й Український фронт (командуючий - генерал армії Р.Я.Малиновский). 17 лютого почався рішучий наступ на місто. ). В центрі була розміщена 46-а армія генерал-лейтенанта В.В.Глаголева. Наступ проходив в тяжких умовах. Всі висоти і населені пункти на останніх перед Кривим Рогом рубежах ворог перетворив в потужні опорні пункти. Однак наступальний порив радянських військ вже неможливо було зупинити. Ані вага снарядів і мін, які несли в речових мішках, викинувши нехитрий солдатський скарб, ні ночі без сну не могли зупинити мужніх воїнів.22 лютого 1944 р. наше місто було звільнене.
14 серпня 1941 року нацисти встановили окупаційний режим у Кривому Розі, який тривав три роки. Місто було в окупації 922 дні. За роки окупації у Кривому Розі за офіційними даними було знищено більше 7 000 містян, за неофіційними - 20 000 місцевих мешканців.
Бої за визволення Кривого Рогу почалися у жовтні 1943 року і точилися впродовж чотирьох місяців у ході проведення Нікопольсько-Криворізької операції. 22 лютого 1944 року місто звільнили. Під час боїв за визволення Кривого Рогу загинули понад 27 тисяч людей, понад 5 тисяч зникли безвісти.
Історія – це пам’ять та фундамент для майбутнього. Який не був страшний ворог – німецькі загарбники, але був переможений. І внесок українського народу у перемогу над нацизмом величезний. Як і велика ціна, яку ми заплатили.