Досить, досить вже просити,
Сидіти вдома, сльози лити.
Грошей чекати та пайків,
Чому ти сам робить не хтів?
Сидиш чому і всіх благаєш?
Людської милості чекаєш.
Kажу тобі: «Давай вставай,
Скоріше шлях свій вибирай!
Живи в суспільстві, як усі,
Бо ти людина на Землі.
Незважай на всі проблеми,
Життєві труднощі, дилеми.
Зможеш гори підкорити,
Навколо себе світ змінити.
Як виглядаєш — неважливо,
Не зважай на своє тіло.
В твоїх руках можливість є,
Невже хтось права не дає
Тобі жити повноцінно
І творити самостійно?»
Я хочу друже, щоб ти встав,
Своє життя у руки взяв.
Приносив користь, як і всі,
Бо ти людина на Землі.
