Круасани, кава й життєві орієнтири

in Team Ukraine13 hours ago

Усім привіт.
Певно, багато хто з вас, друзі, чув чи читав, що Lviv Croissants в лютому цього року відкрили у Франції свій перший заклад в самому серці Канн. Як-не-як цій мережі вже виповнилося 10 років, і час завойовувати (в хорошому сенсі цього слова) нові горизонти й виходити на міжнародний ринок. Тому бажаю їм успіху.

Виявляється, сьогодні Lviv Croissants святкують свій перший ювілей. Я абсолютно випадково про це дізналася, не заплановано завітавши в обід до їхнього нового закладу… ні не в Каннах, а в Києві, на Пирогова 5, який нещодавно відкрився неподалік від метро «Університет». Була приємно здивована затишною атмосферою з акцентом на фітодизайні та безкоштовним американо кожному відвідувачу з нагоди дня народження мережі.

Загалом, це мій другий візит до Lviv Croissants. Перший, звісно, був у Львові, ще в далекі мирні часи, до COVID-19, в самому центрі міста, поруч із оперним театром (добре це пам'ятаю, оскільки їздила на сучасну поставку опери «Лоенгрін» Ріхарда Вагнера). Чи змінився відтоді смак львівських круасанів, якщо чесно, важко сказати, я не завсідник цього закладу. Але асортимент круасанів, здається, збільшився в рази, і відповідає викликам часу: швидко і поживно.

В контексті останніх подій того всього безумства, яке в режимі турбулентності наразі несеться світом, мою увагу привернув цей напис на моєму паперовому стаканчику з американо: «Бажаю щоб в нас був найкращий в світі дім». Його залишив безіменний відвідувач Lviv Croissants на Софіївській Борщагівці. Так неочікувано, що назва вулиці й комбінація цифр на цьому стаканчику збігаються з адресою мого дитинства.

Це викликало в мені певний резонанс, сколихнувши щемливі спогади про домівку минулого і, водночас, викликавши глибокі роздуми про те, яким буде наш дім майбутнього — країна Україна. Бо те, що право СИЛИ дедалі більше набуває безпрецедентної легітимності, усіляко нехтуючи силою ПРАВА і СПРАВЕДЛИВОСТІ, навряд чи дає втішний прогноз на безхмарне й світле майбутнє. Тому вкотре, випивши каву, стискаєш кулак і мотивуєш себе іти й робити все, що в твоїх силах, аби твій ДІМ-країна існував, дихав і мав міцні стіни.

P.S. Гадаю, що нарешті вже всім дійшло, що ніхто, окрім нас, не боронитиме наш дім. І те, чи він справді стане найкращим домом у світі, теж залежить тільки від нас. Бо бажання втілюються через дію. Тому, шановні, Defend or Die, — тепер наше нове гасло. Третього не дано.