Учора в Освіторія Хаб відбулася закрита предпрезентація Лятошинський-клуб / Lyatoshynsky Club. Радісна подія для тих, хто щиро вболіває за українську культуру і словом, і ділом, роблячи вагомий внесок в її просування не лише вдома, а й за кордоном.
На предпрезентації були присутні представники музично-наукової спільноти (музикознавці, виконавці, композитори, наукові консультанти), до числа яких належу і я, і, звісно, меценати клубу. Бо в наш час без меценатської підтримки наша культура не зможе повноцінно розвиватися і голосно заявляти про себе світу. Тому я дуже вдячна організаторам за запрошення, обговорення і незабутній музичний вечір. Бо востаннє наживо слухала музику Бориса Лятошинського кілька років тому. І не тому, що я не мала на це часу, а тому, що його музика в Україні, вже не кажучи про світ, звучить вкрай рідко.
Не знаю, чи для когось тут відоме ім'я цього видатного українського композитора, диригента і педагога, який виховав покоління композиторів-шестидесятників. Бо Борис Лятошинський, без перебільшення, наш український Бетховен, який лишив після себе вагому спадщину музичних творів. Але на відміну від творів німецького композитора, музична спадщина Лятошинського видана станом на сьогодні лише на 35 відсотків. Ви уявляєте, як це мало?!
Це всеодно, щоб стільки було видано зі всього творчого доробку музики Моцарта. Це яка була б втрата для світової культури! Але ми теж є частиною світової культури. І творчість Бориса Лятошинського тим паче заслуговує на те, щоб бути знаною на весь світ. Бо, як це не прикро, навіть його епістолярна спадщина практично досі лишається в рукописному вигляді. А це історія і традиція. Утім, не слід і те, і інше сприймати як минуле, бо це сьогодення. І він того, який поступ воно матиме, залежатиме майбутнє і нашої культури, і нашої держави.
Завтра є чудова нагода доторкнутися до світу прекрасних музичних творів Бориса Лятошинського, відвідавши концерт Kyiv Symphony Orhestra в готелі Hilton. Подаруйте собі радість, занурившись у світ високої, елітарної української музики. Підтримайте власну культуру і відчуйте гордість за неї. Бо така музика не лишає байдужими навіть найвіддаленіших від мистецтва людей. Позаяк в її інтонаціях ви почуєте мову своєї країни, і потім вже ніколи не сплутаєте її з мовою музики інших народів. Бо в музиці теж зберігається наш генетичний код. І звуки можуть сказати значно більше, аніж слова.
Фрагмент струнного квартету № 4 (сюїта на основі українських народних пісень) ор. 43 (1943 рік написання твору) Бориса Лятошинського можна послухати за цим посиланням
https://www.facebook.com/1051907682/videos/pcb.10222375892600120/898690854133721
Я майже нічого не тямлю в культурі, кожному своє як то кажуть, але дуже радію з того, що на культурному фронті відбуваються суттєві позитивні зміни після Революції Гідності.
Культура - важливий фронт сьогодні, а для існування і процвітання української нації - просто вкрай важливий. Добре що ви пишете про це дописи на Вулику, бажаю натхнення та сил, аби не зупинятися!
Дякую за ваш відгук. Справді, після Революції Гідності, і я навіть сказала б під час неї також, почався культурних вибух. Це закономірне явище, бо всі революції акумулюють творчість. На разі в Україні діють дві найважливі державні інституції, як-от Український Інститут та Український Культурний Фонд. Перший насамперед є культурним амбассадором України за кордоном, другий надає державну грантову підтримку для реалізації мистецьких проєктів, але УІ теж. За останні кілька років багато талановитих людей і творчих команд з усієї України змогли втілити свої ідеї завдяки інституційному фінансуванню.
Але окрім державної підтримки наша культура потребує і меценатської підтримки. І я дуже сподіваюся, що колись в Україні будуть свої Медічі. Зрештою, у нас був Євген Чикаленко — справжній український патріот і меценат. Його знамените: "Україну потрібно любити не лише до глибини своєї душі, а й до глибини власної кишені" потроху починає осідати й осмислюватися в головах українського бізнесу. Бо за останні півроку завдяки меценатській підтримці в Києві з'явився потужний проєкт "Відкрита музика міста" і тепер Lyatoshynsky Club.
А в чому суть діяльності клубу? Періодичні зустрічі і слухання музики Лятошинського? Мені було б дуже цікаво приєднатися, але я далеко. Морально підтримую, дуже цікава у нього музика. Її мають слухати не лише в Україні...
Дякую вам за питання. Мета клубу набагато ширша, ніж просто зустрічі, це великий багатовекторний проєкт. І Борис Лятошинський — це визначна постать нашої культури, навколо якої нині об'єдналася мистецько-наукова спільнота, мета якої відкривати українцям самих себе – через маловідомі або невідомі сторінки музичної історії, невидані твори, зв’язки, що поєднують музику з архітектурою, літературою, соціумом, традицією меценатства. Бо все це можливо лише у спільноті однодумців, де людей об'єднують висока ідея і мета, взаємодія і підтримка. І сподіваємося, що таких ставатиме більше, і що український бізнес, який поступово починає долучатися до таких проєктів через їх фінансування, даватиме змогу робити це на високому й гідному рівні. Те, що вже деякі концерти у Києві відбуваються в залах статусних готелів, як-от Hilton, Hyatt, вже багато про щось свідчить.
Congratulations @ganya.grak! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s):
Your next target is to reach 4250 upvotes.
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPCheck out the last post from @hivebuzz:
Support the HiveBuzz project. Vote for our proposal!