Привіт усім! Трішки треба послабити мозок від військових новин та повернутись до нашого законодавства та рутинних проблем. Хотів би я так сказати, але разом із низкою законів від 15 березня, які я раніше згадував, також було прийнято Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон). Це досить фундаментальний для права в воєнний стан документ. І повірте, він стосується кожного хто працює за трудовим договором. Не буду розглядати всі його положення, а лише ті, які на мою думку варті уваги. Починаємо:)
Підемо по порядку, ст. 2 цього Закону встановлює, що в період воєнного стану обмежуються права працівників на страйки. Не є досить критично зараз. Також встановлено, що може обмежуються права особи передбачені ст. 43 Конституції України. Найважливішими серед них є право на працю, заборону примусової праці, право на безпечні та належні умови праці. Ну думаю з цим проблем немає, оскільки зрозуміло, що під час війни роботодавець не може гарантувати, що під час робочого дня не попаде ракета в підприємство. Тобто це все логічно і можемо поставити тут "галочку"✅
Зазвичай працівників не могли перевести на іншу роботу в іншу місцевість без їх згоди. Однак, за цим Законом таке можливо але не може перевести працівника в місцевість без його згоди де відбуваються активні бойові дії. Також, переведення можливе лише на роботу, яка не протипоказана працівникові за станом здоров'я та яка спрямована на усунення наслідків бойових дій або іншого відвернення обставин, що можуть становити загрозу для життя інших осіб. І звісно заробітну плату вам знизити не зможуть, лише підвищити. Виглядає все досить резонно, оскільки є комунальні, державні служби, переміщення та переведення працівників яких відбувається зараз досить активно. Тому, я думаю, ця стаття більше спрямована на них. Про життя та здоров'я працівників в статті потурбувались, зарплату також, тому...✅
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці. Відпустка по догляду за дитиною (до досягнення дитиною 3 років) та відпустка у зв'язку із вагітністю не рахується😅. Тут не ок для працівника таке, однак резонно для роботодавця. Ніби то для підтримання економіки і щоб роботодавець завжди міг замінити "непрацюючого" працівника на "працюючого". Не галочка але й не хрестик, давайте щось жовтеньке виберемо⚠️
Настав час робочого часу. Тут відбулися також зміни, які я вважаю досить резонними і думаю ви з ними погодитесь. Збільшили тривалість робочого часу. Нагадаю, що за звичайним законодавством допускається тривалість робочого часу не більше 40 годин в тиждень. Цим Законом ж ліміти збільшено, і тепер робочий час може бути не більше 60 годин в тиждень. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями. Тут схоже з попереднім пунктом, на благо і розвиток економіки та підтримання бізнесу. Тому тут галочка✅
З оплатою праці та іншими виплатами тут трішки складніше. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати. Тобто, якщо через військові дії вам затримали заробітну плату, то її повинні виплатити, навіть через місяць чи рік але повинні. А ось і вишенька на торті (цитата з Закону): "Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України." Виходить, що відкшодування невиплаченої заробітної плати та інших виплат, на час коли ваш трудовий договір зупинено роботодавцем чи безпосередньо вами. Це дуже неоднозначна норма і як на мене вона потребує тлумачення. Ми всі розуміємо, що репарацій можна від держави агресора не очікувати, а наш суд не змусить РФ виконувати зобов'язання по виплаті вам зарплати. Тому виглядає так, що ніхто вам не компенсує виплати, якщо трудовий договір зупиниться. А він, за Законом, може зупинитись шляхом повідомлення про це від роботодавця. Тому за таку норму жирний хрест‼️❌
Ось такий коротенький огляд нового Закону. Якщо вам таке сподобається, то буду робити більші огляди людською, а не законодавчою нормою. Бережіть себе та Україну♥️
Image is taken from Pixabay
Та в цей час хоч би вже якась оплачувана робота була, про достойний рівень оплати вже й не йдеться.
Ну як я бачу, то робота зараз оплачується, хоча й є випадки, коли роботодавці хочуть цього уникнути. Але слава Богу працюють суди і це можна оскаржувати.