Острів Зміїний — невеликий шматок скелястої землі площею лише 20 гектарів у Чорному морі, що належить Одеській області України. Здавалося б, що може бути особливого в цьому крихітному клаптику суші, затиснутому між хвилями та вітрами? Але з початком російського вторгнення 24 лютого 2022 року цей острів став символом незламності, ареною запеклих боїв і ключем до контролю над північно-західною частиною Чорного моря. Ось його історія — від окупації до тріумфального звільнення, розказана яскраво й захопливо.
Частина 1: 24 лютого 2022 року — Початок війни та легендарна відповідь
На світанку 24 лютого 2022 року, коли перші вибухи пролунали над українськими містами, до Зміїного наблизилися російські кораблі. Ракетний крейсер «Москва» — гордість Чорноморського флоту РФ — разом із корветом «Василь Биков» і фрегатом «Адмірал Ессен» з’явилися на горизонті, немов хижаки, що вистежують здобич. Гарнізон острова — невелика група прикордонників і морських піхотинців — отримав ультиматум: «Здавайтеся, або вас знищать». Російський офіцер з «Москви» самовпевнено чекав покори.
Source
Але замість цього пролунала відповідь, яка увійшла в історію: «Русскій воєнний корабль, іді на…». Ці слова, сказані прикордонником Романом Грибовим, стали не просто актом спротиву, а бойовим кличем усієї нації. Росіяни, розлючені такою зухвалістю, відкрили вогонь. Ракети й авіація розтрощили інфраструктуру острова — прикордонну заставу, маяк, житлові будівлі. Зміїний захопили, а його захисників взяли в полон. Та дух опору вже було не загасити — ця фраза стала мемом, поштовою маркою й символом незламності.
Частина 2: Квітень 2022 року — Помста «Нептуна» та крах «Москви»
Минали тижні окупації. Росіяни намагалися перетворити Зміїний на свій форпост — розміщували там системи ППО, зенітні комплекси «Стріла-10» і навіть планували зробити острів «непотоплюваним авіаносцем» для контролю Чорного моря. Але Україна не збиралася здаватись. 13 квітня 2022 року український ракетний комплекс «Нептун» завдав удару по тому самому крейсеру «Москва», який погрожував гарнізону Зміїного. Влучання було смертельним — флагман затонув, а з ним потонула й російська самовпевненість.
Source
Ця подія стала переломною. Зміїний залишився під окупацією, але без «Москви» росіяни втратили ключову підтримку. Удар по їхній гордості надихнув українців на подальшу боротьбу. А незабаром ЗСУ почали систематично «викурювати» окупантів із острова.
Частина 3: Травень 2022 року — «Байрактари» вступають у гру
На початку травня 2022 року Зміїний перетворився на справжнє поле бою. Українські безпілотники Bayraktar TB2, немов яструби, кружляли над островом, завдаючи точних ударів. 2-3 травня поблизу Зміїного два російських катери типу «Раптор» пішли на дно — їх розтрощили безпілотники. На самому острові «Байрактари» знищили російську ППО, пункт управління й десятки одиниць техніки. Чорний дим здіймався над скелями, а росіяни метушилися, як мурахи під палаючою лупою.
8 травня спецпризначенці ГУР Міноборони та бійці СБУ «Альфа» здійснили зухвалу висадку з вертольотів. Під шквальним вогнем вони штурмували позиції ворога, завдаючи ударів по залишках гарнізону. Операція була ризикованою, але показала: Україна готова битися за кожен метр своєї землі. Росіяни втрачали техніку й особовий склад, а їхні плани контролювати море тріщали по швах.
Частина 4: Червень 2022 року — Масований наступ і героїчні жертви
Літо принесло кульмінацію битви. 20 червня ЗСУ розпочали масований наступ на Зміїний. Удари артилерії, авіації та безпілотників обрушилися на острів, як гроза на сухий степ. Російський гарнізон зазнав колосальних втрат — ЗРК «Панцир-С1», склади боєприпасів, бронетехніка — усе горіло в полум’ї. 26 червня літак Су-24 під командуванням полковника Михайла Матюшенка та штурмана Юрія Красильнікова знищив ще один «Панцир». Але ціною цього подвигу стало життя пілотів — їхній літак збили ворожі ППО, і він упав у море.
Source
27 червня ЗСУ завдали 10 авіаударів, остаточно розтрощивши російські позиції. Острів палав, а окупанти зрозуміли, що триматися далі немає сенсу. 30 червня, під безперервним тиском, російський гарнізон поспіхом евакуювався на двох катерах, кинувши техніку й навіть кота, якого згодом врятували українці й назвали Змієм. Москва цинічно назвала це «жестом доброї волі», але весь світ знав: це була втеча.
Частина 5: 4-7 липня 2022 року — Тріумфальне звільнення
4 липня 2022 року українські військові висадилися на Зміїний і встановили державний прапор. Це був символ перемоги — синьо-жовтий стяг замайорів над скелями, проголошуючи повернення острова Україні. 7 липня зведена група ЗСУ закріпила успіх: бійці оглянули територію, зібрали залишки ворожої техніки й встановили додаткові прапори, зокрема 73-го центру спецпризначення ССО.
Source
Звільнення Зміїного стало не лише військовим, а й стратегічним тріумфом. Україна розблокувала судноплавство гирлом Бистре, відновила доступ до дунайських портів і завдала нищівного удару по амбіціях Росії в Чорному морі. Острів, який ворог мріяв зробити своїм форпостом, знову став українським — маленьким, але непохитним.
Епілог: Зміїний як символ
Битва за Зміїний тривала понад чотири місяці. Це була історія про мужність прикордонників, які не здалися, про точність «Нептуна» й «Байрактарів», про героїзм пілотів і спецпризначенців, які віддали життя за свободу. Острів, названий за водяними вужами, що колись грілися на його скелях, став символом зміїної сили України — гнучкої, невловимої й смертельно небезпечної для ворога. І хоча війна триває, Зміїний нагадує: кожен клаптик української землі вартий боротьби.