Дональд Трамп, який згодом став 45-м і 47-м президентом Сполучених Штатів, уперше відвідав Росію (тоді ще Радянський Союз) у липні 1987 року. Ця поїздка, яка на перший погляд була бізнес-візитом, пов’язаним із наміром побудувати розкішний готель у Москві, згодом стала предметом спекуляцій і аналізу щодо можливого впливу радянської розвідки, зокрема КДБ, на молодого американського підприємця. Що відомо про цей епізод, як КДБ могло використати Трампа і які наслідки це може мати для Америки? Розгляньмо це детальніше.
Source
Візит до Москви: Контекст і Наміри
У 1987 році Дональд Трамп був відомим нью-йоркським забудовником, чия зірка стрімко сходила на горизонті американського бізнесу. Його запросив до СРСР радянський посол у США Юрій Дубінін, з яким Трамп познайомився роком раніше в Нью-Йорку. За словами самого Трампа, у книзі The Art of the Deal (1987), Дубінін вихваляв його досягнення у сфері нерухомості, що, ймовірно, підживило его молодого бізнесмена. Офіційною метою поїздки було обговорення можливості будівництва готелю в Москві — амбітного проєкту, який мав стати символом розкоші напроти Кремля. Разом із дружиною Іваною Трамп прибув до Москви 4 липня 1987 року, де зупинився в готелі "Національ" у так званому "Ленінському люксі" — номері, який, за свідченнями колишніх співробітників радянських спецслужб, був під цілодобовим наглядом КДБ.
Поїздка була організована через державне туристичне агентство "Інтурист", яке насправді контролювалося КДБ і використовувалося для моніторингу іноземних гостей. Трамп оглянув кілька потенційних ділянок для готелю в Москві та Санкт-Петербурзі (тоді Ленінграді), однак проєкт так і не був реалізований. Однією з ключових причин провалу стала принципова розбіжність у поглядах на права власності: у Радянському Союзі приватна власність на землю була неможливою, що суперечило бізнес-моделі Трампа, заснованій на капіталістичних принципах. Незважаючи на це, поїздка залишила слід у його світогляді, що стало помітним уже незабаром після повернення до США.
Вплив КДБ: Пропаганда і "Шарм-Офензива"
За свідченнями Юрія Швеця, колишнього майора КДБ, який працював у Вашингтоні у 1980-х роках під прикриттям кореспондента ТАСС, Трамп став об’єктом уваги радянської розвідки ще раніше — у 1977 році, коли одружився з чеською моделлю Іваною Зельнічковою. Швець, який згодом емігрував до США і став джерелом для книги Крейга Ангера American Kompromat (2021), стверджує, що КДБ розглядало Трампа як потенційного "активу" через його психологічні особливості: марнославство, нарцисизм і вразливість до лестощів.
Дональд Трамп с женой Иваной в Петергофе, 1 июля 1987 года
Source
Під час візиту до Москви у 1987 році, за словами Швеця, КДБ розгорнуло так звану "шарм-офензиву" (charm offensive). Радянські агенти зібрали значну кількість інформації про особистість Трампа і вміло використали його слабкості. Вони годували його пропагандистськими тезами, які відповідали інтересам СРСР, зокрема антизахідною риторикою, і переконували, що він має потенціал стати політичним лідером. Швець згадує: "Вони вдавали, що вражені його особистістю, і казали, що саме такі люди, як він, можуть змінити світ". Ці "активні заходи" (термін КДБ для позначення операцій із дезінформації та впливу) виявилися успішними: повернувшись до США, Трамп почав просувати ідеї, які дивним чином збігалися з радянськими геополітичними цілями.
Source
Уже через два місяці після поїздки, у вересні 1987 року, Трамп витратив майже 100 тисяч доларів на розміщення політичного маніфесту у вигляді повносторінкових оголошень у провідних американських газетах (The New York Times, The Washington Post, The Boston Globe). У тексті під назвою "Відкритий лист від Дональда Дж. Трампа про те, чому Америка повинна припинити платити за захист країн, які можуть захистити себе самі" він різко критикував союзників США, зокрема НАТО, за те, що вони, мовляв, паразитують на американській військовій могутності. Ця риторика була нетиповою для американського істеблішменту того часу, але ідеально вписувалася в стратегію СРСР щодо розколу між США та їхніми західними партнерами. Швець стверджує, що в штаб-квартирі КДБ у Ясеневі це сприйняли як тріумф, а оголошення вважали "успішним активним заходом, виконаним новим активом".
Що Відомо: Факти і Спекуляції
Окрім свідчень Швеця, ще один колишній співробітник КДБ, Алнур Муссаєв, який очолював службу безпеки Казахстану, у 2025 році заявив у Facebook, що Трампа завербували у 1987 році під псевдонімом "Краснов". Муссаєв стверджував, що працював у 6-му управлінні КДБ у Москві, яке займалося вербуванням бізнесменів із капіталістичних країн. Однак він не надав жодних документів на підтвердження своїх слів, пояснюючи це тим, що досьє Трампа перебуває в руках Володимира Путіна.
Інший екс-співробітник КДБ, Олег Калугін, який очолював контррозвідку, у 2018 році припустив, що під час перебування в Москві Трамп міг бути скомпрометований через "вечірки з дівчатами", організовані КДБ. Проте конкретних доказів цього немає. Також відомо, що готель "Національ", де зупинявся Трамп, був обладнаний засобами стеження, що було стандартною практикою для КДБ. Чи вдалося зібрати компромат на Трампа — залишається питанням без відповіді.
Варто зазначити, що офіційні розслідування, такі як звіт спецпрокурора Роберта Мюллера (2019), не знайшли прямих доказів того, що Трамп свідомо співпрацював із Росією як агент. Однак Мюллер не досліджував контррозвідувальні аспекти його зв’язків із Москвою, зосередившись лише на кримінальних питаннях. Це залишає простір для спекуляцій про те, наскільки глибоко КДБ могло вплинути на Трампа у 1980-х.
Загроза для Америки
Якщо припустити, що Трамп справді був об’єктом успішного впливу КДБ, це становить серйозну загрозу для Сполучених Штатів. Його повернення до влади у 2025 році після перемоги на виборах 2024 року знову підняло питання про його лояльність до національних інтересів США. Ось кілька ключових аспектів цієї загрози:
Геополітична вразливість: Антизахідна риторика Трампа, яка простежується ще з 1987 року, може послабити альянси США, зокрема НАТО, що вигідно Росії. Його заклики до ізоляціонізму та критика союзників повторюють старі радянські наративи, які тепер просуває Кремль під керівництвом Путіна.
Маніпуляція через компромат: Якщо КДБ справді зібрав компрометуючі матеріали у 1987 році, Росія могла б використати їх для тиску на Трампа під час його президентства. Це пояснювало б його неодноразові відмови критикувати Путіна чи визнавати російське втручання у вибори 2016 року.
Ерозія довіри до інститутів: Трамп неодноразово атакував американські розвідувальні служби, суди та ЗМІ, що збігається з довгостроковою стратегією Росії щодо дестабілізації демократій ізсередини. Якщо це є результатом раннього впливу КДБ, то його дії можуть підривати основи американської демократії.
Економічна залежність: Хоча готель у Москві не був побудований, у 2000-х роках Трамп активно шукав російських інвесторів для своїх проєктів у США. Його син, Дональд Трамп-молодший, у 2008 році заявив, що "росіяни становлять непропорційно велику частину наших активів". Ця фінансова залежність могла посилити вразливість перед російським впливом.
Отже, що ми маємо у підсумку
Візит Трампа до Москви у 1987 році, ймовірно, не був випадковим. КДБ, яке в той час активно шукало способи впливу на Захід, побачило в ньому ідеальну мішень: амбітного, але інтелектуально вразливого бізнесмена, схильного до лестощів. Хоча немає прямих доказів того, що Трамп свідомо погодився стати агентом, його поведінка після повернення — від політичних оголошень 1987 року до просування проросійських наративів у 2010-х — свідчить про те, що "шарм-офензива" КДБ могла мати довгострокові наслідки.
Для Америки це означає, що президент, який повернувся до влади у 2025 році, може бути продуктом багаторічної культивації з боку ворожої держави. Навіть якщо Трамп не є свідомим "активом", його схильність до ізоляціонізму та симпатія до авторитарних лідерів, таких як Путін, можуть зробити США більш уразливими перед зовнішніми загрозами. Історія 1987 року залишається загадкою, але її відлуння досі відчувається в американській політиці, нагадуючи про те, як тонко й терпляче Росія вміє грати в довгу гру.