А ви помітили скільки нових слів та термінів з’явилося у нашому лексиконі за час війни? Є навіть абсолютно нові, ті які увійдуть в історію, і які до лютого 2022 року ніхто не вживав у такому ракурсі, як зараз (орки, бавовна, оркистан, свинособаки, рашисти і т.д.).
Have you noticed how many new words and terms appeared in our lexicon during the war? There are even completely new ones, those that will go down in history, and which until February 2022 no one used in such a perspective as now (orcs, cotton, orkistan, pig dogs, rashists, etc.).
А ще ми знаємо що таке БПЛА, “кинджал”, точка У і тому подібне. Та найулюбленіше для мене слово зараз це “контрнаступ”. Скільки ж надії, сподівань та радості у цьому терміні, хоча не пам’ятаю, чи знала його до війни.
And we also know what a UAV, a "dagger", point V and the like are. But the most favorite word for me now is "counteroffensive". So much hope, hope and joy in this term, although I don't remember if I knew it before the war.
Вже декілька днів поспіль, відкриваючи стрічку новин, лицем розтягується посмішка. Нарешті! Нарешті ці нікчемні рашисти побачили всю силу, міць та лють української армії. Вже ніхто в світі не сумнівається про здатність нашого народу боронити свої землі, про бажання відвоювати свої законні землі.
For several days in a row, when opening the news feed, a smile spreads across my face. Finally! Finally, these worthless racists saw all the strength, power and fury of the Ukrainian army. No one in the world doubts the ability of our people to defend their lands, the desire to win back their legitimate lands.
Буквально за 2 дні наші хоробрі хлопці та дівчата звільнили майже всю Харківщину. Нарешті Балаклія, Куп’янськ, Ізюм та ближні населені пункти повернулися “додому”. Херсон та Маріуполь, чекайте - вже скоро…
Literally in 2 days, our brave boys and girls liberated almost the entire Kharkiv region. Finally, Balaklia, Kupyansk, Izyum and nearby settlements returned "home". Kherson and Mariupol, wait - soon...
Мережу заполонили фото наших бійців біля вказівників з назвою населеного пункту, який звільнено. Звернула увагу, що всі вони перефарбовані у триколор рашистів. Це ж треба, стільки фарби витратили! А що ще зробили за пів року окупації? Може відновили водогін чи дорогу, відремонтували будинки чи адміністративні споруди? Ні! Головне пропаганда – заклеїти біл-борди дебільними лозунгами, вилучити українську літературу зі шкіл та пофарбувати все у колір своєї ганчірки.
The Internet was flooded with photos of our soldiers near signs with the name of the liberated settlement. She drew attention to the fact that all of them were repainted in the tricolor of the rashisti. This is necessary, so much paint was spent! And what else did they do during half a year of occupation? Maybe the water supply or road was restored, houses or administrative buildings were repaired? No! The main propaganda is to cover billboards with moronic slogans, remove Ukrainian literature from schools and paint everything in the color of your rag.
Люди зустрічають ЗСУ з квітами, кавунами, прапорами та млинцями. Плачуть жінки з дітьми і навіть чоловіки. Та багато тих, хто піджавши хвоста, тікає слідом за орками. Ці місцеві колаборанти продали Батьківщину, “лягли” під окупантів та ганебно дременули, відчувши запах смаленого. Туди вам і дорога, кляті зрадники. І якщо хтось сподівається на розпростерті обійми рашки, то в скорому часі переконається, що не варто була сподіватися на теплий прийом. Зрадників не люблять ніде, їм не довіряють і цураються навіть такі терористи , як росіяни.
Не можу не думати, якою ціною відвойовується кожен клаптик землі. Цьому героїзму та сміливості немає форми порівняння. Хочеться прихилити небо нашим героям, рівень вдячності не поміщається в грудях і рветься назовні зі сльозами.
Я завжди любила вересень за навчальні клопоти, за нові знайомства з учнями, за теплі погожі дні. Цього року холодно. Та все ж, люблю цей місць більше ніж до цього, бо він приніс нам всім НАДІЮ.
People greet the Armed Forces with flowers, watermelons, flags and pancakes. Women with children and even men are crying. But there are many who, having pinched their tails, run after the orcs. These local collaborators sold the Motherland, "lay down" under the occupiers and took a shameful nap, smelling the smell of tar. That's where you're headed, damned traitors. And if someone is hoping for a warm welcome, he will soon realize that he should not have hoped for a warm welcome. Traitors are not loved anywhere, they are not trusted and even such terrorists as the russians are shunned.
I can't help but think at what cost every piece of land is being reclaimed. This heroism and courage has no form of comparison. I want to bow down to the sky for our heroes, the level of gratitude does not fit in my chest and bursts out with tears.
I've always loved September for school work, new acquaintances with students, and warm, sunny days. It's cold this year. And yet, I love this place more than before, because it brought us all HOPE.
Підтримую все вище сказане, особливо передостанній абзац. Сподіваємось та віримо в те що хлопці та дівчата повернуться додому живими та цілими.
Також хочу звернути увагу на ті трігери які з нами залишаться на довгий час. В когось на все життя а в когось декілька років а той менше : звук сирени, гуркіт винищувачів та гвинтокрилів, а багатьох звуки вибухів. Та не дивлячись на це треба вірити в хороше.
Чудовий допис, так тримати.👍👍👍
Дякую, що завтали 💛💙
Congratulations @juliaskor! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s):
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPCheck out the last post from @hivebuzz:
Support the HiveBuzz project. Vote for our proposal!