Tribute to the soldiers who died in the war./Вшанування воїнів, загиблих на війні. (Ua/En)

in Team Ukraine3 months ago

Hello everyone. What a beautiful start to the day. From a distance, the burning sun can be seen rising in pink streaks. When I approach my work, I still feel freshness and coolness, but this feeling does not last long. In just a few hours, the city is covered in heat.

Привіт усім. Як гарно починається день. Здалеку видніється рожевими пасмами як піднімається пекуче сонце. Коли я підходжу до своєї роботи, то ще чути свіжість і прохолоду, але це відчуття не на довго. Вже за кілька годин місто накриває спекою.

Every day in the garrison church in Lviv, relatives, friends and acquaintances say goodbye to their relative who died during military operations on the territory of Ukraine. Later, this procession passes through the city to the place of burial in the mass field. A very honorable ceremony takes place. Actions take place according to a certain scenario, which developed in connection with a large number of dead on the battlefield. Along the road to the cemetery, passers-by kneel to pay their last respects to the fallen soldiers. Employees of the city government, banks, and small enterprises leave their workplaces on the street and silently see off the ritual procession.

Щодня в гарнізонному храмі у Львові прощаються рідні, друзі і знайомі з своїм родичем, який загинув під час військових дій на території України. Пізніше ця процесія проїжджає місто до місця поховання на масовому полі. Відбувається дуже почесна церемонія. Дії проходять за певним сценарієм, який виробився у зв'язку з великою кількістю загиблих в полі бою. Вздовж дороги до цвинтаря перехожі стають на коліна віддаючи останню шану військовим, які загинули. Працівники міської влади, банків, дрібних підприємств виходять з своїх робочих місць на вулицю і мовчки проводжають ритуальний кортеж.

A military band accompanies the funeral. The music complements the impression of honoring the warriors, it adds significance to this event. During the hoisting of the flag of Ukraine, all those present sang the national anthem of Ukraine while holding hands to their hearts. The intonation can be so different, the performance is the same, the melody is the same, but the event is different. The sad ceremony gives relatives a strong feeling that the hero's death will not be forgotten, that he made a great contribution to the liberation of Ukrainian territories.

Військовий оркестр супроводжує похорон. Музика доповнює враження шанування воїнів, вона додає цій події визначного значення. Під час винесення прапору України всі присутні співали гімн України тримаючи рукусна серці. Такою різною може бути інтонація, таке ж виконання, така ж мелодія, але інша подія. Сумна урочистість додає родичам вагоме відчуття, що смерть героя не буде забутою, що він вніс великий вклад в визволення українських територій.

I visited a military funeral for the first time. Three men were buried that day, nine were buried the next day, two today. There are thousands of mothers who will never see their children again, women become widows, children become orphans. A whole generation of injured children are left without parental love and care. We all our people understand that we must repel the enemy for the sake of our children. The neighboring state has been destroying us for hundreds of years.

Я вперше відвідала похорон військових. В цей день поховали троє чоловіків, наступного дня ховали дев'ятеро, сьогодні двоє. Залишаються тисячі матерів, які вже не побачить ніколи свою дитину, жінки стають вдовам, діти сиротами. Ціле покоління поранених дітей залишаються без батьківської любові і опіки. Ми усім нашим народом розуміємо, що ми мусимо дати відсіч ворогу, заради наших дітей. Сусідня держава нас нищить сотні років.

Someday the current historical facts will be analyzed by experts. They will condemn some, and exalt and recognize others. For the people, some facts and the true number of dead compatriots will be revealed. Much will be kept silent without revealing the facts. The mass field will silently preserve those who rest here Now we need to be strong and bring our victory closer.

Колись теперішні історичні факти будуть розбирати експерти. Вони будуть засуджувати одних, а підносити і визнавати інших. Для людей,відкриють деякі факти і справжню кількість загиблих співвітчизників. Багато буде замовчуватися, не викриваючи фактів. Масове поле буде мовчки зберігати тих, хто тут спочиватиме Зараз нам потрібно бути сильними і приближати нашу перемогу.

My friend's husband was buried on this day. Natalya was left with two children and an old mother. Her life was not sweet. It was her second marriage and finally two legal children: a son and a daughter. Natalya was constantly running from job to job, looking for new part-time jobs. We met during the organization of the presidential elections and became friends. I am sure that Natalya will not disappear and will not get bored, because it is the children who will not allow her to do this. I hope that she will receive the funds that belong to her due to the loss of her husband and will be able to successfully implement them.

Цього дня поховали чоловіка моєї знайомої. Наталя залишилася з двома дітьми і старенькою мамою. Її життя не було солодким. Це був її другий шлюб і нарешті двоє судових діток: син і донька. Наталя постійно бігала з роботи на роботу, шукаючи нових підробітків. Ми познайомилися під час організації виборів президента і почали дружити. Я впевнена, що Наталя не пропаде і не затужить, бо саме діти їй цього не дадуть зробити. Сподіваюся, що вона отримає кошти, які їй належать по втраті чоловіка і зможе вдало їх реалізувати.

When I saw messages on social networks about Natalie's tragedy, I did not doubt for a second that I wanted to support my friend in such a difficult time. And I already wrote that three soldiers were buried that day. The fewest people came to Natalya's husband, and that was to support her. The other two soldiers were lawyers or businessmen. People surrounded those two graves with a black cloud of grief. At some point Natalya looked around, then she saw me and waved her hand. I came up and silently hugged her. I think my presence told her more than any words. Priests also approached her, inviting her to evening meetings and spiritual assistance to the families of the victims. A representative of the city government also came.

Коли я побачила повідомлення в соцмережі про трагедію Наталі, то я ні на секунду не сумнівалися, що хочу підтримати мою подругу в такий тяжкий час. І я вже писала, що в цей день ховали трьох військових. До Наталіного чоловіка прийшло найменше людей і то для того, щоб підтримати її. Двоє інших військових були адвокати чи підприємці. Люди чорною хмарою скорботи оточили ті дві могили. В якийсь момент Наталя подивилася навколо, тоді вона побачила мене і помахала рукою. Я підійшла і мовчки обійняла її. Думаю, що моя присутність більше їй розповіла ніж будь яке слово. До неї підходили і священники, запрошуючи на вечірні зустрічі і духовну допомогу сім'ям загиблих. Також підходив представник міської влади.

Also on this day forty days have passed since the murder of Iryna Farion. After the funeral, I went to the Lychakiv cemetery. I no longer had moral and physical strength. I was exhausted, so I went to the burial place of Iryna Dmitrivna to pray and then I decided to return home using the city tram.

Також цього дня минуло сорок днів після вбивства Ірини Фаріон. Після похорону я пішла на Личаківський цвинтар. Моральних і фізичних сил в мене вже не було. Я була виснажена, тому попрямувала до місця поховання Ірини Дмитрівни помолитися і тоді я вирішила повернутися додому використавши міський трамвай.