Залишилось лише 10 днів літа.
У це неймовірно важко повірити, коли в повітрі ще так приємно пахне теплом і ягодами, а вечірнє сонце заливає все навколо своїм золотом.
Але ніч розставляє все по своїх місцях, і все частіше відчувається, що час літа минає. В цьому є якесь своє незвичайне зачарування. Розуміння того, що все минає, дозволяє по-особливому насолоджуватися останніми серпневими днями.
10 днів і осінь...
З одного боку так не хочеться вставати о шостій ранку в універ, але з іншого - хочеться вставати задля такого свіжого холодного запаху осіннього ранку, пити каву в центрі туманного міста, насолоджуватися золотими листочками навкруги і засушити медових польових квітів на зиму, аби хоть трішки вкрасти літнього настрою.
Погодься, що і тобі літо здається якимось безтурботним часом, навіть якщо ти давно не школяр, де є трьохмісячні канікули для того, аби на них подорослішати і з новими силами йти на навчання. Літом ти працюєш так само, як і в будь-яку іншу пору року. Але на підсвідомому рівні ти, як дитина, чекаєш червня для купання в річці, чекаєш запаху солоного моря і свіжескошеної трави, чекаєш ласування малини і морозива, чекаєш теплих золотих вечорів для прогулянки містом.
І ось, кінець літа вже близько.
Але нічого, воно обовязково повернеться через рік. А попереду в тебе ще цілих десять днів серпня. І цього достатньо, аби відчути, наскільки неповторним є кожен з них.
А поки що прикріплю світлину сьогоднішнього заходу сонця :)
