Надіюсь, що після цього допису від мене ніхто не відпишеться :)
Але ж я в своєму першому дописі обіцяла писати про все, що наболіло, тому читайте :)
Як це - бути толерантною патріоткою?
Іноді мій хлопець звинувачує мене у "нав’язуванні" поглядів. Наприклад, я можу сказати: «Глянь той фільм — він неймовірний! Будеш плакати з початку до кінця перегляду - у мене так було!».
Але я розумію, що припускаюсь однієї важливої помилки в таких рекомендаціях — так було зі мною, але не факт, що з вами буде так само.
Те ж саме з моїм почуттям патріотизму.
Я не розумію, як можно не любити країну, в якій ти живеш, не розмовляти її мовою. Не розумію, бо в моїй реальності це очевидні речі. Але це в моїй реальності. Хтось думає інакше — і це його вибір.
Маючи любов до своєї країни я толерантно ставлюсь до інших націй та країн. Я не вважаю, що хтось кращий чи гірший — я вважаю, що кожен народ особливий. І взагалі, я не люблю порівняння — ні людей, ні країн, ні її влади.
Підсумовуючи, в мені абсолютно природно уживаються ці два почуття: любов до своєї країни та захоплення іншими країнами/культурами/традиціями. Тому я і пішла вчити культурологію, розумово збагачуватися.
Наприклад, мені дуууже подобається філософія Сходу: буддизм, даосизм - обожнюю читати про ці неймовірно цікаві вчення. Розділяю більшу частину їхніх поглядів, але я не планую змінити свою релігію, я просто так збагачуюсь.
Але от що я помітила. Існує певний прошарок патріотів, які буквально стоять на консервативних засадах бозна-яких часів. Для яких всі ці поняття, типу толерантності до інших рас, сексуальних орієнтацій і навіть зовнішнього вигляду — це фу та ганьба. Вони дивляться на любов до країни дуже вузько — ми найкращі, а всі інші — апріорі гірші за нас. Якщо ти не з нами — ти проти нас.
І тепер найцікавіше — дехто вважає, що я притримуюсь таких саме поглядів.
Так от — я свідомий приклад того, що патріотизм прекрасно уживається зі здоровим глуздом і сучасним поглядом на світ.
Я всіляко підтримую популяризацію української мови та абсолютно чесно вважаю, що для мене (саме для мене і тих, хто поділяє мою думку ) Україна є ідеальним місцем для життя та розвитку.
Але, в той же час, я хочу подорожувати. Я б навіть пожила кілька років в іншій країні, аби зрозуміти їхній тип мислення та погляд на життя в цілому. Але я би повернулась — бо мене завжди тягне додому.
Сьогодні толерантність — це ніякий не тренд. Це спосіб життя, без якого неможливо працювати, подорожувати, заводити нові знайомства. Не розуміти цього — це обмежувати себе у рості та, пробачте, розвитку.
Але це моя думка. Я не нав’язую (але, сподіваюсь, ви зі мною).
Congratulations @katerinkaa! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s) :
Your next target is to reach 1250 upvotes.
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPнавпаки...підписався)))