Знаєте, мені здається, що нашим батькам важко нас зрозуміти, бо вони виросли в інших умовах.
Це видно по фразі "не все може бути, як ти хочеш".
Совок будувався на принципі порядку. Тобто була певна "державна" воля, яка вказувала, як воно має бути і ніяк інакше. Буквально — ти мусиш працювати на заводі і отримати квартиру. Бо мусиш.
Сучасне життя базується на хаосі. Ніхто не каже тобі, ким бути, а потреба в спеціалістах може змінитись за 10 років повністю. І тому треба самостійно вирішити, чого ж ти хочеш.
За умови, що правильного вибору нема — це дуже нервовий процес.
І от батькам, які виросли на принципах совка, важко зрозуміти, що ця "стабільність" і "стабільність" в совку РІЗНІ речі.
Завод в совку — це на десятки років. Завод в сучасності закриється через 2-3 стартапи-конкуренти. І вся стабільність зникне.
Тому найбільш стабільна "стратегія" сучасності — це робити те, що подобається і максимально швидко качати навички (за які тебе наймуть в майбутньому).