Я все ж не думаю, що це пов'язано з релігією. Скоріше з загальною атмосферою. Після захоплення Крима визначальним в РФ інфопросторі було твердження, що право сильного найважливіше у світі, і жодна країна від нього не відступила.
Саме тому, такі вчинки стали притаманними Росії. На моїй пам'яті це вже четвертий випадок, а я можу не всі пам'ятати. Було в Москві, в Пермі, в Керчі (вже після окупації), і тепер тут.
Шутінг у школах загальновідомий тільки в США, і ось тепер він стає російським явищем. Я не думаю, що у нас дітей може накрити подібний психоз, хоча зрозуміло, що зарікатись не варто.
Мене тригернуло, коли я сьогодні дивилась ютуб російського каналу, і там в чаті якась жінка написала "А чому в Україні не відбуваються шутінги, там же громадянська війна і повно зброї". Вони отримали те, що готували для нас, наповнюючи зброєю Донбас. Я пишаюсь нашим суспільством, бо ми зберігаємо цінність людського життя, і наші діти інакше виховані.
Слава Україні!
Героям слава!
Ну, хоча би їх суспільство отримало індикатор, що "тут щось не так". Є всі причини злорадствувати, що це сталось саме у них, але мені водночас дуже хотілось би, щоб там стався докорінний переворот в ментальності. В бік цінностей вільного світу, звичайно. А то чим далі, тим буде гірше.
Так, хотілось би, аби вони пізнали життя і розуміння протилежної сторони, і сприйняли загальнолюдські цінності і спрямовували б свої вчинки на розвиток, а не знищення.
Але я підозрюю, що для цього Росія недорозвалилась. Все ж таки саме сприйняття всієї своєї країни (всіх співгромадян) як своїх і характеризує державу людей. А в Росії я пам'ятаю як зі мною в лікарні лежала жіночка з азійською зовнішністю, і коли вона вийшла з палати, то інші щось просичали про неї типу "понаїхало". А я їм кажу, що в Росії є безліч своїх народів азійської зовнішності. Так чи інакше ми не знаємо вона росіянка від народження, чи приїхала пізніше. І тут же з'ясувалось, що ті народності не рівня тру-росіянам.
Тому я вважаю, що розвал Росії піде їм усім на користь. Малі державні утворення ефективніші і людяніші. Люди легко мобілізуються і об'єднуються, коли вони один одного сприймають як свого.