Часом життя забирає людей, яких ми хотіли б бачити поруч ще довгі роки. Але залишається їхній слід – у спогадах, музиці, словах. Андрій «Скрябін» Кузьменко не просто писав пісні – він мислив гостро, чесно і безкомпромісно, залишаючи нам свої думки, які звучать актуально і сьогодні.
Щастя – у простих речах
«Для того, щоб зробити людину щасливою, не треба величезних просторів. Досить включити фантазію і облаштувати той мінімум, який маємо, щоб почувати себе краще.»
Скрябін завжди наголошував, що щастя не вимірюється багатством чи статусом. Він говорив про те, що навіть у складних умовах можна знайти можливості для радості, якщо мати уяву та вміння цінувати мале.
Про націоналізм та націю
«Якщо немає націоналізму, немає нації... Націоналізм має бути не агресивний, він повинен бути дипломатичний, інтелігентний, і тоді я його підтримую.»
Кузьма бачив націоналізм як необхідний елемент існування держави, але наголошував, що він має бути мудрим, культурним і толерантним. Він не сприймав радикалізму, а вірив у силу розуму, діалогу і гордості за свою країну.
Про політику і брехню
«П’ятий раз поспіль ми щось думаємо, малюємо у своїй голові, приходить черговий чувак і все, що він говорить по телевізору, можна перекласти трьома-чотирма словами, самі знаєте, якими.»
Скрябін неодноразово висловлювався про політичну ситуацію в Україні, критикуючи безкінечні обіцянки політиків, які не відображають реальність. Він бачив, як люди знову і знову вірять тим самим гаслам, іронізуючи над тим, як легко можна розшифрувати їхню суть.
«Він не хотів брехати, а тим більше – говорити правду.»
Ця фраза відображає суть політичного популізму, де правда залишається десь посередині між маніпуляціями і замовчуванням.
Філософія життя
«Чим більше хочеш взяти від життя — тим менше воно хоче тобі дати.»
Скрябін завжди підкреслював, що жадібність та надмірні очікування часто призводять до розчарування. Він закликав жити просто, цінувати моменти і не намагатися вичавити з життя більше, ніж воно готове дати.
«Якщо хтось плюнув тобі на плечі, є надія на те, що він просто не доплюнув на того, хто йшов перед тобою.»
Ця фраза – приклад його гострого почуття гумору. Вона про те, що інколи атаки чи негатив не варто приймати на свій рахунок – можливо, ти просто випадково опинився на шляху чужого гніву.
Спадщина, яка живе
Андрій Кузьменко пішов занадто рано, але його думки залишилися. Його слова – це не просто цитати, а філософія життя, наповнена щирістю, гумором і болючою правдою. І хоча час минає, голос Скрябіна звучить так само сильно, як і тоді.
Гарний допис.
Хоч Андрія Кузьменка немає з нами вже більше 10 років, він і досі для багатьох залишається досить суперечливою постаттю.
Цілком можливо, що якщо б він був і досі живим, то і нинішній політичний ланшафт України виглядав би інакше.
Так, ця Людина дійсно була нетривіальна. Але, нажаль, можливо він не встиг зробити більше. Іноді доля забирає цю можливість...