Dialogue with autumn. Warm evening of music and poetry

Hello, friends!
Today I want to speak with you in the language of music, poetry and painting. Recently, I took part in a wonderful "Dialogue with autumn" organized by my friend, a psychologist @lv-teacher at the Israeli consulate (Lviv, Ukraine).
I read my own poems, which became an addition to the skillfully selected program of the young Kharkiv pianist Svitlana Smolyaninova. Listeners also could consider and purchase music postcards drawn by Svitlana for each of the works (on the reverse side there is a QR code with links to her performance on YouTube).
It was a wonderful evening, where each found something special in this difficult but beautiful autumn.

Знову відстаю від себе, знову доганяю свою тінь... Ну от міг би бути початок вірша. Оскільки сьогодні п'ятниця, то немає куди відкладати.
Третє листопада... Був прохолодний, але ясний день. Я готувалася взяти участь в діалозі з осінню.
Моя давня подруга @lv-teacher, яка після початку повномасштабного вторгнення переселилася з Харкова до Львова, запросила доповнити музичний вечір своїми віршами.
Я не пам'ятаю коли востаннє виступала перед публікою, але мабуть рік пройшов. Якщо не більше.
Ми виступили у незвичному для мене місці, а саме в консульстві Ізраїлю. Тому що Людмила працює психологом в одному з єврейських культурних товариств.

Готуватися до цього вечора було якось особливо і щемно, бо я давно вже не тримала у руках своєї збірки і давно не перечитувала власних віршів. Це так цікаво, бо ми ж постійно оновлюємось і часом здається, що ті рядки написала інша людина. Іноді кумедно, іноді навпаки є відчуття гордості...
Музичну частину мала виконувати молода піаністка з Харкова Світлана Смолянінова. Окрім класичних творів вона запропонувала публіці і кілька власних композицій.
Дивовижно, але мої вірші обрані ще перед прослуховуванням програми, органічно доповнили ці твори. Занурення в осінь відбулося.

Що цікаво, вже на останньому етапі підготовки, я дізналася, що Світлана ще й талановита художниця.
До кожної композиції вона створила повноцінні картини, а з них уже випустила серію листівок. На зворотному боці листівки є кюар код з посиланням на виконання того чи іншого твору Світланою.
Один з моїх улюблених творів програми — це прелюдія видатного львівського композитора Василя Барвінського, який був заборонений в радянський час, а його твори спалені (в прямому значенні слова). Приємно, що дівчинка з Харкова виконує цей твір.
Дивовижно, до прелюдії я підібрала вірш про небо, а вже згодом побачила, що музична листівка до цього твору також зображає наше українське небо.

•••
Небо — це просто небо.
Нащо уверх глядіти?
Мабуть така потреба.
Мабуть, ми родом звідти.

Ноги купаю в росах.
Очі до хмар відкрила.
Небо, коли попросиш,
дасть і опору, й крила.

The postcard that Svitlana gave me depicts the Ukrainian sky. The work to which it was drawn is the Prelude by V. Barvinsky, a talented composer who was forgotten and banned during the Soviet era.
I added my poem about the sky to the music.

You can read the full version of the poem here (Ukrainian and English translation).

And here you can listen to the whole concert.

А тут можна послухати уривки з нашого концерту. Конкретно мій вірш про небо і прелюдію Барвінського можна послухати на 55.15.

Приєднуйтесь до ініціативи #fridaypoem! І щиро дякую тим, хто тримає цю гарну ініціативу на плаву! Нагадую, що для цього не обов'язково самому писати, можна ділитись красою, створеною іншими авторами.🍁🍁🍁

Dialogue with autumn. Warm evening of music and poetry

Thanks for your visit, votes, comments and support! See you 🍁🍂