Нема нічого прекраснішого, як повернутися в село після кількох днів перебування в місті. Особливо коли перші дні листопада дарують сонце і відносне тепло. Це дійсно як дарунок Всесвіту!
У місті мене переклинює... Не можу писати!
Цього разу одна бездомна кішка знайшла дім, натомість іншу мою підопічну повернули майже через рік після прилаштування:((( Отакі в мене емоційні гойдалки. Окрім того, помагала людям виготовити документи для двох тварин за кордон... Часто виникають певні проблеми, нюанси, непередбачені обставини.
Мозок закипає і натхнення вмирає... От я вже віршами говорю.
Були і гарні події. Сподіваюся, що розповім завтра, в день поезії.
А сьогодні — кілька дотиків до листопада.
За цих 5 днів моєї відсутності світ повністю змінився. Дерева голі (і в саду, і в лісі), сонце ще нижче і тіні ще глибші. Іній вранці і ввечері...
Впіймала кілька моментів, зокрема і Тигра. Не завжди є настрій робити фото у світі, де здається вже все відоме та нецікаве.
Але природа не знає повторів. І старі силуети набувають нового сенсу щороку.
Насолоджуйтесь!
There is nothing better than returning to the village after a few days in the big city. Especially when the first days of November bring us sunshine and relative warmth. It's really like a gift from the universe!
I'm stuck in the city... I couldn't post there! Many events, funny and sad...
I hope to tell you more tomorrow, on poetry day.
And today I suggest you touch on November.
During these 5 days of my absence, the world has completely changed. The trees are bare (both in the garden and in the forest), the sun is even lower and the shadows are even deeper. Frost in the morning and evening...
I caught several moments, including some selfies with great Tiger. I'm not always in the mood to take photos in a world where everything seems already known.
But nature does not know repetitions. And old silhouettes acquire a new meaning every year!!!
Enjoy!
