24 лютого я прокинулася від якихось гучних звуків. Мені здалося, що то вибухи але я була не впевнена. Серце дуже гучно забилося, я боялася поворухнутися. Здавалося що я у якомусь дурному сні, який ні як не скінчиться.
On February 24, I woke up to some loud noises. It seemed to me that it was explosions but I was not sure. My heart was pounding, I was afraid to move. It seemed that I was in some stupid dream that would never end.
Я почала метушливо скидати речі в валізи. Все випадало з рук. Я ніяк не могла второпати що треба узяти якнайкраще.
Документи. Які?
Ліки. Які?
Речі. Які?
I began to hastily dump my things in my suitcases. Everything fell out of hand. I could not hurry to take the best.
Documents. Which?
Medicine. Which?
Things. Which?
Потім мені почали писати і дзвонити друзі. У багатьох була паніка, всі чогось від мене хотіли , а я не могла заспокоїтись і прийняти правильне рішення.
Then my friends started writing and calling me. Many people panicked, everyone wanted something from me, and I could not calm down and make the right decision.
Здавалося що я знаходжуся у якомусь вакуумі, поряд щось говорять , а я не чую.
Потім з валізами приїхала моя подруга яка залишилася потім з нами.
It seemed that I was in a kind of vacuum, something was being said nearby, but I couldn't hear.
Then my friend came with suitcases and stayed with us later.
Ми не розуміли куди нам бігти і що робити. Уся увага була прикута до телефону і новинам які лилися потоком.
We did not understand where to run and what to do. All attention was focused on the phone and the news that flowed.
Так ми і дізналися що почалася війна.
Дуже хотілося вірити що вона швидко закінчиться. День два і усе. Але вийшло все не так як гадалося. І дні почали тягнутися важко і дуже повільно.
That's how we learned that the war had begun.
I really wanted to believe that it would end soon. Day two and all. But things did not turn out as expected. And the days began to drag on hard and very slowly.
У перший день я з сусідами облаштувала бомбосховище. Ми там прибрали усе зайве , я віднесла свої каремати .
On the first day, my neighbors and I set up a bomb shelter. We removed everything superfluous there, I took away my karemats.
Але згодом вирішила що ховатися у подвалі ми не зможемо. Бо Ангеліна має вади розвитку і ні хвилини не могла сидіти на місці, кричала , скакала.
But later decided that we could not hide in the basement. Because Angelina has developmental disabilities and could not sit still for a minute, screaming, jumping.
А у Вікі діабет 1 типу і вона робить собі ін'єкції інсуліну. Удома ми маємо належні умови для дітей, а ось у подвалі їх не було.
Тому зваживши на це ми залишилися в квартирі. Ховалися усі у нашому коридорі.
And Vicа has type 1 diabetes and she's injecting herself with insulin. At home we have proper conditions for children, but in the basement they were not.
So considering this, we stayed in the apartment. Everyone was hiding in our corridor
Продолжение следует....
To be continued ....
@tipu curate
Upvoted 👌 (Mana: 50/500) Liquid rewards.
Первые часы были самые тяжелые...
Да , сначала да ....но потом ещё сложнее оказалось ждать попадет в тебя снаряд или нет🙈🙈🙈
Congratulations @malkova.olga! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s):
Your next target is to reach 100 upvotes.
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPSupport the HiveBuzz project. Vote for our proposal!
!discovery 30
This post was shared and voted inside the discord by the curators team of discovery-it
Join our community! hive-193212
Discovery-it is also a Witness, vote for us here
Delegate to us for passive income. Check our 80% fee-back Program
Your content has been voted as a part of Encouragement program. Keep up the good work!
Use Ecency daily to boost your growth on platform!
Support Ecency
Vote for new Proposal
Delegate HP and earn more
Читаючи про те що ви пережили, я радію що тепер ви є в мирному Львові і тут з нами в hive)
Дякую! Це дуже приемно чути! Я вагалася писати сюди ,чи ні. А потім мене захопило! Я бачу відгук на наш шлях і це надихає ділитися!