Кожен місяць літа дивує своєю красою, особливо після дощової погоди, коли наче оживає все, що так потребувало вологи. Кожного місяця продовжує дивувати краса і дивовижа рослин, які тільки вигадала природа. А в нас в селі є, так би мовити, традиція на певні іх види. І от деревовидна, чи кущевидна мальва одна з таких обов'язкових оберегів двору. Із зустрічі з нею починається вхід в будь яку господу села.
Так само це стосується куща з червоними "язиками", які ніби вогники притягують погляд кожного гостя. Адже червоний колір вдавнину в наших предків вважався кольором оберегом від чаклунів і злих очей. Тому без таких червоненьких полум'яних язичків теж немає жодного двору, і висаджують його майже перед входом в дім. Ось така цікава традиція, яка окрім своєї історії, можливо, навіть забобонів, має ще й властивість бавити будь яке око))))
😀
Знаєте, люди в селі простіше виражаються- мальва кущ та й по всьому, гібіскус то ми з вами мудрі можемо казати. Краще пошукайте оте червоне ,ато я навіт не знаю як пршук запустит.. ))))))