Привіт усім. Щойно я прочитала спогади людей про життя в дев'яностих роках в Україні. Я пам'ятаю те життя. Моїм батькам було дуже важко, особливо мамі. Але мама щотижня в неділю водила мене в парк культури, там відбувалися концерти, працювали атракціони. Вона купляла мені малій морозиво і проводила зі мною час, хоч на душі були важкі думки. Можливо від неї в мене оте надмірне відчуття героїзму у вихованні сина: врятувати, допомогти, порадити, попередити про помилку.
Я тільки хочу, щоб в Максима було більше ніж було у мене. Зараз інший час. Треба багато працювати. Минулу ніч я виготовляла на замовлення ляльки мотанки, щоб сьогодні піти з сином у місто професій. Йому тут дуже весело..
Я сиджу на лавці чекаючи сина і думаю, що поки він ще маленький, то я буду з ним проводити більше часу. Робота, спільні дозвілля, подорожі, знову робота. Незліченні години мого шиття і мотання ляльок , нічні проекти, перемовини з замовниками. Максим говорить мені: "Як же мені набридли твої ляльки!" , але він мені також почав допомагати виготовляти деталі.
Але це лише хобі, яке приносить трохи грошей для нашого сімейного бюджету. Хоча наша квартира більше схожа на майстерню, ніж на житло. Ми часто виходимо в інший світ, щоб визирнути з моєї майстерні на зовні, в заняття спортом, плавання, прогулянки в парку. Дитині потрібний простір. А мені відчуття того, що я забезпечила основні потреби дитини, такі як одяг, їжа, навчання. Тільки за таких умов я можу спокійно працювати.
Коли я виконую замовлення, то я повністю зайнята фізично і ментально. Можливо саме це і не довподоби моєму синові.
І ось ми в місті професій. Максим любить працювати будівельником і заробляти місцеві гроші. Сьогодні гарний день. Це ще один день разом. Сьогодні він просить мене провести з ним час, вислухати його думки, стоимати його емоції, а іноді він чекає вдома на мене з покупками з магазину. Коли Максим виросте, то швидше за все, я проситиму його побути зі мною і чекатиму його вдома. Чомусь мені сумно від цього розуміння. Але можливо це такий настрій від того, що я не виспана.
У всьому має бути певна міра. Мені так важко зрозуміти цю кількість любові, відповідальності, працездатності, яку я можу витратити. Чи взагалі хтось може жити в міру? Чи варто все робити на повну силу?
Дякую вам за увагу. Можливо мої фотографії прикрасять мій щемливий допис. Домовилися я з сином піти ще на весняних канікулах в це фантастичне місто професій.
Thank you for your support ♥️
Congratulations @nadin-zakrevska! You have completed the following achievement on the Hive blockchain And have been rewarded with New badge(s)
Your next target is to reach 12000 upvotes.
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPThank you
All good @nadin-zakrevska! You're a true Hive champion! Onward to that new goal!
BTW, please support our NEW proposal and help us bring more fun and badges to Hive. Together we can make Hive a more exciting place!
Thank you!
Гарне місце щоб провести час з дитиною. Казкові персонажі, музика, танці! Це все сприяє доброму настрою та зближенню з дитиною. Мрію одного разу піти туди з Максимом...