Hello! It was one wonderful March day. Our teaching staff was invited to teach. For me, it was a very unusual teaching. One of the proposed tasks was to draw your feelings and reflect them in colors. You could also take a card with quotes. I got: "The soul burns with an unquenchable fire, and we follow our own path." Whose quote? Unknown. Just the words of every Ukrainian. We confidently move forward, each in our own way.
Well, I have no experience in drawing. I used to paint a picture by numbers, but here I need to draw on my own, express my feelings, my essence and love. Who am I? Who is the woman who hid in the middle of my heart?
I looked at the white canvas in front of me and thought about what came to my mind. I looked inside myself and found myself, that I, which I so successfully hide from all viewers. Intuitively, I chose paints, brushes and I decided to start painting the background.
I touched the white canvas with a brush, and the color spilled out, as if my emotion was on paper. There was no plan, just an impulse. Red flared with anger, green calmed down, like a quiet summer evening. The strokes were free, sometimes sharp, sometimes gentle, reflecting the flow of thoughts. Then I wanted to draw a motanka doll in the middle. The forms were born spontaneously, without rules and restrictions. It was a dance between me and the paints, where every movement was dictated by my wounded heart. The picture grew, like my inner world, revealing itself in bright colors and lines. At that moment, there was only me and the canvas, and it was a real mental liberation. I think I managed to express everything that I am forced to hide on weekdays. I felt relief and even tired. Now, when I look at this picture, I can relive those emotional impulses that I had when I was drawing. At first, I wanted to add something, finish it, bring it up, but now I am sure that this is exactly how it was supposed to be. I would rather draw a new picture on another day of my life and with other feelings. I have heard about art therapy before, and it really works, and when there is a result, it is very pleasant.
Thank you all for your attention to my post, who likes it and see you soon!
Привіт! Це було одного чудового березневого дня. Наш педагогічний колектив запросили на навчання. Для мене це було дуже незвичайне заняття. Одним із запропонованих завдань стало намалювати свої почуття, відобразивши їх у кольорах. Також можна було обрати картку з цитатою. Мені дісталася така: "Душа горить вогнем незгасним, а ми йдемо шляхом своїм". Чия це цитата? Невідомо. Здається, це просто слова, близькі кожному українцю. Ми впевнено йдемо вперед, кожен своїм шляхом.
Що ж до досвіду малювання, то його в мене майже немає. Фарбами я хіба що розмальовувала картини за номерами, а тут мені потрібно було намалювати самостійно, виразити свої почуття, свою сутність і любов. Хто я? Яка жінка ховається в глибині мого серця?
Я дивилася на біле полотно перед собою і намагалася вловити перші думки, що спадали на згадку. Зазирнувши всередину себе, я знайшла ту справжню себе, ту Я, яку так старанно ховаю від сторонніх очей. Інтуїтивно я обрала фарби, пензлі й вирішила почати з фону.
Торкнувшись пензлем білого полотна, я відчула, як колір розливається, ніби мої емоції на папері. Задуму не було, лише миттєвий порив. Червоний спалахнув гнівом, зелений заспокоїв, наче тихий літній вечір. Мазки були вільними, іноді різкими, іноді ніжними, віддзеркалюючи плин моїх думок. Далі мені захотілося намалювати ляльку-мотанку посередині. Її форми народжувалися спонтанно, без правил та обмежень. Це був танець між мною та фарбами, де кожен рух диктувало моє вразливе серце. Картина росла, як і мій внутрішній світ, розкриваючись у яскравих кольорах і лініях. У той момент існувала лише я і полотно, і це було справжнє ментальне звільнення. Думаю, мені вдалося виразити все те, що в буденності я змушена приховувати. Я відчула полегшення і навіть певну втому. Тепер, дивлячись на цю картину, я можу знову переживати ті емоційні пориви, які супроводжували процес малювання. Спочатку мені хотілося щось додати, домалювати, підправити, але тепер я впевнена, що все саме так, як і мало бути. Краще я намалюю нову картину в інший день свого життя, з іншими почуттями. Раніше я чула про арттерапію, і справді, це дієвий метод, а коли бачиш результат, це дуже приємно.
Дякую всім за увагу до мого допису, за ваші вподобайки та до нових зустрічей!
Дякую всім за увагу до мого допису, за ваші вподобайки та до нових зустрічей!
Sending you Ecency curation votes.😉
Thank you for your attention and support
Congratulations @nadin-zakrevska! You have completed the following achievement on the Hive blockchain And have been rewarded with New badge(s)
Your next target is to reach 700 posts.
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPThank you, it's very important.