Wartime Diary, Kyiv, 27.06.22

124th day of the war.

Before we had time to recover from the massive shelling of Kyiv, which woke us up at 5 am on Sunday, we received terrible news from Kremenchuk.

Не встигли ми прийти до тями після масованого обстрілу Києва, який розбудив нас о 5 ранку в неділю, як отримали жахливі новини з Кременчука.

Not to mention the constant shelling of Kharkiv, Odesa, Mykolaiv, the Kryvyi Rih area, and other regions. Not to mention the fierce battles that are being waged in the Donetsk and Luhansk regions - the hottest spots to date - where hundreds of our best heroes are dying every day.

Не кажучи про постійні обстріли Харкова, Одеси, Миколаєва, Криворізького району та інших регіонів. Не кажучи про запеклі бої, які ведуться в Донецькій та Луганській областях - найгарячіших на сьогоднішній день точках - де щодня гинуть сотні наших найкращих героїв.

Emergency service at work in Kyiv after yesterday's missile strike on residential buildings. CREDIT

Yesterday I woke up from an explosion. As on February 24, I hoped that it was just a nightmare. But no, it wasn't. Overcoming fear and common sense, I looked out the window and couldn't believe my eyes - the same district, the same building as in April.
Bitter deja vu.
These bastards dare to declare to their internal audience that they do not touch civilian infrastructure. At the same time, everyone knows that this is not true, and in russian chats of ordinary people (not putin) they sincerely rejoice at the deaths of Ukrainians in the most rude, brutal and inhuman form. In the light of the G7 summit taking place at the same time, this event takes on a special color. This is a direct call and a cry that Ukraine needs to be helped with heavy weapons in the proper quantities HERE AND NOW, and those who are trying to artificially slow down this process and "sit on two chairs" become accomplices of this terrorism.

Вчора я прокинулася від вибуху. Як і 24 лютого сподівалася, що здалося. Але ні – не здалося. Перемагаючи страх і здоровий глузд, виглядаю у вікно і не можу повірити своїм очам - той самий район, той самий будинок, що й у квітні. Гірке дежавю. Ці тварюки сміють заявляти на свою внутрішню аудиторію, що вони не чіпають об'єктів цивільної інфраструктури. При цьому кожен знає, що це не правда, а в російських чатах звичайних, простих людей (а не тільки "тирана путіна") щиро радіють смертям українців у грубій, брутальній та нелюдській формі. У світлі саміту G7, що відбувається в цей же час, ця подія набуває особливого забарвлення. Це прямий заклик та крик про те, що Україні потрібно допомогти важким озброєнням у належних кількостях ТУТ І ЗАРАЗ, а ті, хто намагається штучно уповільнити цей процес та "всидіти на двох стільцях", стають співучасниками цього тероризму.

A kindergarten in Kyiv has also been 'demilitarized' by russian nazis. CREDIT

Today at 15:30 we received terrible news from Kremenchuk. These terrorists shelled a mall in the city center, with about 1,000 civilians. Just think about this number. 10 people were killed, more than 40 people were injured. There is not a single military facility nearby. This is pure terror, intimidation, revenge, pure hatred.

Сьогодні о 15:30 отримали жахливі звістки з Кременчука. Ці терористи обстріляли торговий центр у центрі міста, де на момент обстрілу перебувало близько 1000 мирних жителів. Просто вдумайтесь у цю цифру. 10 людей загинули, понад 40 людей отримали поранення та травми. Жодного військового об'єкта поряд немає. Це чиста вода терор, залякування, помста, чиста ненависть.

Amstor mall in Kremenchuk has been hit today by a russian missile. Ruthless and senseless murders of civilians. CREDIT

Either this is death agony, or a technical default, or sanctions, or envy about how the Ukrainians raised money for 4 bayraktars in three days (they will never see such unity). I could make guesses, but we understand that there's just one reason for this terror (and this is real terrorism): they all, every russian, hate us to the core, deny the very idea of Ukrainian statehood, and, apparently, deep down they are endlessly afraid of us . Their main dream is to destroy every Ukrainian.

Чи то передсмертна агонія, чи то технічний дефолт, чи то санкції, чи то заздрість про те, як українці за три дні зібрали гроші на 4 байрактори (їм-то такої єдності не бачити ніколи - у них "хата скраю"). Вгадувати можна довго, але ми розуміємо, що причина цього терору (а це справжній тероризм) одна - вони всі, кожен кацап, ненавидять нас до глибини душі, заперечують саму ідею української державності, і, мабуть, у глибині душі нас бояться нескінченно. Головна їхня мрія – знищити кожного українця.

The fire at the Amstor mall in Kremenchuk was being extinguished by 115 rescuers and 20 units of equipment. CREDIT

And as long as there is a terrorist state on our border, as long as the whole world tolerates the fact that in the center of a modern European capital, civilians can be killed for no reason, as long as we ourselves are alive, we must fight and help our army. We have no other choice. Only victory, only the military defeat of russia in Ukraine, their complete disarmament, disintegration and payment of reparations - this is the only way we can ensure peace in our state in the foreseeable future.

І поки існує держава-терорист на нашому кордоні, поки весь світ терпить те, що в центрі сучасної європейської столиці можна безпричинно вбивати мирних людей, доки живі ми самі – ми маємо боротися та допомагати нашій армії. Іншого вибору ми не маємо. Лише перемога, лише військова поразка росії в Україні, їхнє повне роззброєння, розпад та виплата репарацій – тільки так ми зможемо забезпечити мир у нашій державі в найближчому майбутньому.

Вірю, що доживу до дня, коли справедливість для України переможе!

I believe that I will live to see the day when justice for Ukraine wins.