Привіт, друзі! 🌞
Цей кінець листопада і початок грудня видався напрочуд теплим, як для цієї пори року. Прогулянки зараз — справжнє задоволення, і я намагаюся не втрачати такої можливості. Щодня ми з моїм однорічним сином виходимо на вулицю, і свіжий повітря, здається, подобається йому так само, як і мені.
Учора до нас приєднався мій чоловік, що стало приємним бонусом, адже ми рідко гуляємо всі разом через постійну зайнятість. Вибралися в невелике село неподалік, і я була вражена, яким гарним воно виглядає у цей незвично теплий сезон.
Сонце зафарбовувало верхівки сосен біля дороги золотистим сяйвом, і це створювало дивовижний контраст із доволі похмурим небом. Ми помітили стару шпаківню на одній із сосен — мабуть, її мешканці вже давно полетіли, але вона досі додає якогось шарму місцевому пейзажу. У високому бур’яні біля дороги ледве видно оголошення про продаж землі — такий собі "місцевий квест" для покупців 😊.
Село, крізь яке ми йшли, здавалось оживленим завдяки сонцю. Особливо мене вразила стара церква на пагорбі, яка виглядала неймовірно велично на фоні золотої осінньої природи. Чоловік навіть пожартував, що такий вид міг би стати ідеальним для листівки.
Після прогулянки ми повернулися додому з чудовим настроєм. Я подумала: попри всі справи та обов’язки, завжди варто знайти трохи часу для прогулянки, щоб звільнити голову від щоденних гризот.
