Привіт, друзі! Золота осінь наближається до своєї кульмінації – теплих жовтих і золотистих кольорів стає більше, дерева і навіть кущі вже майже повністю зодягнулися у розкішні золоті шати, із ще невеликими вкрапленнями зеленого. Навіть якщо вранці холодно чи заморозок, погода після дванадцятої стає надзвичайно привабливою для піших прогулянок, чим я користуюся по максимуму, гуляючи з Максимом (так от гра слів 😄), якому скоро буде рік!
Ми обожнюємо наші осінні прогулянки. Листя під ногами м'яко шелестить, а повітря таке свіже і прозоре, що кожен вдих наповнює енергією. Максим, сидячи у візочку або на руках, завжди уважно спостерігає за тим, що відбувається навколо. Його цікавить усе – від птахів, які збираються в зграї, до яскравих жовтогарячих листочків, що падають з дерев. Я впевнена, що він відчуває всю красу цієї пори року, навіть у такому ранньому віці.
Осінь – це особливий час, коли природа прощається з теплом і готується до зими, але водночас дарує нам останні теплі і яскраві дні. В такі моменти хочеться більше часу проводити на свіжому повітрі, насолоджуватися тишею і гармонією, яку створює ця пора. Для мене ці прогулянки стали не лише способом відпочинку, але й можливістю побути наодинці з думками, спостерігати за змінами в природі і, звісно ж, дивитися, як росте і відкриває для себе світ мій маленький син.
Тож, поки ще є можливість, не зволікайте – виходьте на прогулянки, заряджайтеся осінньою красою!
