Друга частина роздумів за повагу

in Team Ukrainelast year (edited)

Ніхто не заслуговує на повагу та покірність. На свій молодий вік я вже досить непогано стою на ногах. Маю конкретну позицію та конкретну точку зору на все. Досвіду для відстоювання своїх інтересів та підкріплення здоровими аргументами маю більш ніж достатньо. Не раз вказую навіть в два рази дорослішим від мене на їх помилки та певні манери що тільки тягнуть вниз в очах суспільства.

З такими прикольно трохи поспілкуватись. Зрозуміти що то непотріб, інакше назвати не можу. Мав неприємну ситуацію, максимально точно та доступно пояснив не правоту, привів чіткі докази та певну зібрану інформацію. Особа що в віку моєї мами почала дертись, визивати на бійку, вживати нецензурну лексику, максимально хотіла зачепити та вивести на конфлікт. Я в свою чергу не був голосним. Чітко сказав що більше немає за що говорити , чути чергову брехню не маю бажання та мови за повагу до неї взагалі не може бути. Жодного разу не обізвав, не накричав, не обматюкав. Тримав рівень свого розвитку. Але цих мавп найбільше то бісить. Вони звикли верещати, битись, щось там брехати і таким чином виборювати довіру серед їм подібним.
Та за умов дискусії впевненої в собі, своїх вчинках та словах особи - вони просто гаснуть.

Відразу видно кардинально інший рівень особистості. Тоді залишається груба сила та погрози. Воно в якомусь моменті кинулось в мою сторону та почуло: «Становче, ще хочаб один крок в мою сторону - не подивлюсь на вік, лясну і ляжеш спати».

Хто б не прийшов , хто б не був на тому місці - почули б точно такі самі слова.

Різниця в розвитку максимальна.

Сорокарічна дика тварина, та 23 річний зрілий «гівнюк», що жодним чином не повівся на провокації та не дозволив собі опуститись до первинного рівня поведінки.

Вже досить давно живу за принципом, ніколи нікому нічого не доводити. Маю впевненість в своїх словах, знаннях та вчинках. Маю чисту совість, говорю тільки один раз без криків, істерик та агресії. Без різниці хто переді мною стоїть. Жодного разу не прогнувся та не прийняв сторону опонента, що вище за статусом.

Честь та гідність набагато важливіше, ніж полюбитись статусному представнику суспільства.

Неодноразово чув, що краще б промовчав, послухав та міг би не відповідати. Але ні, всі однакові, незалежно від місця під сонцем.

Незабаром підсумок, завершення думки за 24 години.🫡🤝🤔