Пам’ятаю, як хазяйновитий характер та творча натура почали пошуки ділянки ( з будинком або без). Головне щоб біля річки, якнайменше людей(сусідів) доокола, мальовничий краєвид та найголовніше - тиша і спокій.
Почали з обговорення деталей. Кожен оголосив свої критерії пошуку та максимальну суму, що готові виділити на купівлю. Так все добре починалось, обрали золоту середину та почали огляд актуальних пропозицій.
Здавалось, максимум місяць/два і підписуємо договір. Та чомусь та золота середина взагалі не спрацювала. Дивились по пару об’єктів в день, в усіх куточках міста та передмістя.
Виглядало то смішно. Хазяйновитий нарікав на старі та необроблені дерева, бардак в приміщеннях, хаос на подвір’ї та відсутність стежок. В свою чергу творча натура оскаржувала ділянки під нахилом, наявність бур’яну та відсутність мінімальних ознак догляду.
Багато часу, сил та нервів було витрачено та нарешті знайшовся «підходящий» варіант. День Х настав, мабуть знайшли щось ідеальне, як ніхто не перечив та спільно, а головне швидко погодились.
Та як на мене, обрали один з найгірших варіантів. Повний хаос на території, відсутність мінімального порядку, купа лахміття, бур‘ян аж по коліно та щей ціна завищена. Даний варіант взагалі не відповідав критеріям пошуку. Просто двоє вже втомились від безкінечних пошуків, постійних суперечок та дискусій. Хотіли одразу картину, а отримали лиш білий аркуш, та навіть трохи заплямований. Єдиний плюс-відсутність сусідів та водойма одразу за парканом.
Всією родиною працювали над створенням ідеальної ділянки, де зійдуться два протилежні проекти.
Місяць витрачений на прибирання та позбавлення від мотлоху. Вже краще, та основна робота ще попереду.
Розпочали з розподілу території, викорчували з п’ять вмираючих дерев, проте посадили багато нових вздовж цілої ділянки. Вибудували будинок для песика, домівку для пернатих свійських друзів, пару кімнат кроликам та п‘ятачкам, окремий загін під родину фазанів. Поставили колодязь та млинок . Доречі , хазяйновитий своїми руками їх змайстрував. Викопали міні став; навпроти - невеликий басейн. Проклали бетонні стежки, з’явилась велика альтанка, за пару метрів - мангал, місце відпочинку та дитячий куточок. Не забули за квітник та маленький садок.
Всі побажання та забаганки були втілені в життя. Та, найгірша ділянка, за рік перетворилась на ідеальну для всієї родини. З нуля, а навіть з мінусу ми створили найкраще місце для нас.
Ідея дуже проста - не варто шукати вже намальованої картини вашого бачення. Викресліть всі пункти що залежать від вас самих: те що ви можете побудувати, посадити, переробити загалом все на що маєте вплив. Краще більше часу виділіть на розбір моментів що жодним чином не змінити. Почуйте нарешті себе. Ту дитину що говорить до вас, свій внутрішній голос та в решті прийміть рішення серцем. В цю мить, ви пов’язуєте себе з певним місцем на величезний термін, можливо і на все життя.
Я задоволений рішенням найкращого(хазяйновитого) тата та найкращої (творчої) мами. Обрати один з найгірших варіантів за найбільшою ціною, та саме в тому місці вони відчули спокій в душі.
Дякуючи величезному об’єму роботи для втілення в життя ідеальної картини дачі наших батьків, ми дуже сильно зблизились. Кожні вихідні проводили лише в родинному колі. Працювали над спільною метою , обговорювали мрії та бажання без зайвих речей, жодних телефонів , майже відсутній мобільний зв’язок. Найголовніше - не було зайвих людей, що заважали щиро та відверто поговорити з родиною.
Пам’ятаю кожен захід сонця. Навкруги жодної людини. Тиша та спокій. Немає того галасу, що в місті за вікном. Жодного разу не чув двигунів металевих коней. Лиш спів птахів, шелест дерев, дискусії цвіркунів та жабячі співи.
Ще один день плідної праці підходить до кінця. Всі зачаровано спостерігають за казковим полум’ям та разом мріють…
Кожна сімейна вечеря назавжди закоркована в пам’яті. Всі суперечки, смішні моменти, кожен діалог, співи та навіть тиша - де було чути лиш природу.
Саме тоді я зрозумів як має виглядати родина. Кожна наша вечеря була особлива та мала максимальний вплив на подальші відносин в найближчому колі. Цілими днями ми щось обговорювали, жодного разу не нудьгували. Кожен день був подібний та водночас максимально інший стосовно попереднього.
Саме ці родинні вихідні навчили нас бути справжньою сім’єю. Рішення прийняте серцем, а не холодним розумом дало початок новій родині та не за назвою , а за ставленням.
Шкода, що не зміг зрозуміти цього раніше, та не цінував як потрібно.
Сьогодні я впевнено скажу, найкращий захід сонця я давно вже бачив і жоден наступний не повторить і відсотка тих відчуттів.
На завершення осмілюсь затвердити, що вибір серцем найкращий в будь-якому питані: робота, хоббі, навчання, напрямок розвитку і навіть люди з якими проводимо час. Обирайте за признаками, що підходять вашій душі, а не голові. Все, що говорить розум, можна напрацювати, вивчити, зробити. А куди йде душа, жодним чином вплинути не можна.
Цінуйте кожну хвилину в родинному колі, думайте головою та не забувайте чути серце.
Згідна з вами. Інколи люди хочуть готове, бо не мають або часу або фантазії на створення тієї картинки про яку мріють. Часто вирішують гроші, на якому етапі ти. Чи ти митець чи власник. )))
Але ті моменти з створення, вони завджи романтичні і більше прив'язують нас до того, над чим працюємо.
Congratulations @slatnitskyi! You have completed the following achievement on the Hive blockchain And have been rewarded with New badge(s)
Your next target is to reach 500 upvotes.
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPCheck out our last posts: