Такі тривалі морози і справді переконують, що справжня зима існує і зараз ми є її свідкам. Окрім приємного пухнастого снігу, що прикрасив наші краєвиди, поєднання морозу з теплим сонечком породжують не менш красиве природнє явище - бурульки. Льодяники, як ми їх називали в дитинстві і з задоволенням смокталки талий льод, не переймаючись, що потім буде боліти горло )
Сьогодні бурульки були майже повсюди, на всіх дахах і всіх можливих поверхнях, які так чи інакше мали контакт з сонцем. Сніг тане на сонці, а тала вода далі замерзає, сховавшись від сонця на морозі. Рука так і тягнеться, як у дитинстві, зламати таку привабливу кришталеву бурульку, ніби підсвідоме бажання доторкнутись до чогось чистого і прекрасного. Але, звісно, до рота льодьвже ніхто не тягне )
