Оце так. Дуже шкода. В першу чергу я тобі хочу подякувати за всі моменти, які ми пройшли раніше разом. Дякую за твою підтримку нашій родині. Ти завжди допомогав... І не тільки словом. Ти навіть і не уявляєш, як ти допоміг нам в скрутну для нас годину. Жертвуючи своєю родиною, ти допоміг по суті "чужим" людям. Дякую за нашу ту єдину реальну (дуже сподіваюся, що не останню) зустріч. Я хочу, щоб ти знав, Ти дуже крутий чоловік. І це не просто слова. Ти завжди знаходив час для нас всіх. Сьогодні я хочу підтримати тебе, щоб ти знав, що ми завжди з тобою (хоч і дуже далеко по відстані). Ти можеш зателефонувати нам в будь-який час. Ми для тебе завжди на зв'язку. Відпочинь трішки. Зберись з думками. Як кажуть "не руби з плеча". В тебе дуже круто виходить писати і фотографувати. І навіть, якщо я не так вже й часто коментую (бо не завжди є час), я завжди читаю твої пости. Льоха! Тримайся, ми з тобою!!! Ій Богу, завжди знаю що писати, а тут я розгубилася. Ти сильна особистість. Світ тримається тільки на таких, як Ти Друже.
You are viewing a single comment's thread from: