Eng|Ukr
Ukraine's fate is decided on the battlefield and depends on the coordinated actions of the Armed Forces and Commander-in-Chief Valeriy Zaluzhnyi. But the results of hostilities will be fixed by diplomats who will register a victory or defeat in negotiations. We learn what is happening on this front between Ukraine and Russia only from the words of the representatives of the respective delegations. Many aspects of the talks were classified by the Ukrainian delegation. I don't know if it's right or not.
But the main topic of the talks is security guarantees for Ukraine in case the state leadership agrees to consolidate its neutral status. Russia wants to "talk" about this issue, while Ukraine, on the contrary, seeks to clearly enshrine this norm on the agenda. So what should be the "victory" of our diplomacy, given that the Ukrainian military will be able to defend most of the territory, and Russia will lack the resources to continue the aggressive war?
I warn you that I am neither a military expert nor an expert on the nuances of geopolitics. The analysis that you will see later in the text is my conclusions based on the opinions of various experts I have read, with completely different levels of competence. They may or may not be wrong.
One of the most successful solutions is…
There should be a list here, but I will limit myself to one point: Ukraine's accession to NATO will give us the opportunity to have the support of real allies in the event of a new war. Let me remind you that now NATO is also helping, but it is not entering the war. I will try to explain the preconditions for such a conclusion.
The main demand of the Ukrainian delegation to the talks is security guarantees provided by countries with nuclear weapons – this is, according to diplomats, the only alternative to joining NATO. The point is that Ukraine is consolidating its neutral status by committing its countries with a powerful nuclear arsenal to go to war on our side in the event of a breach of the treaty.
Why is this direction hopeless? At least, because all these countries, if they wanted, would have already entered the war on the side of Ukraine, without waiting for the signing of any binding documents. Since the United States, Britain and France have not done so yet, they will not do so after the talks. In addition, Russia itself will not sign an agreement in which the United States, Britain or France will be such guarantors. At least not yet suffered a crushing military defeat.
But if the Armed Forces can exhaust and repel the enemy from our borders so much that Russia will be ready to sign a peace on almost any terms, why give up NATO? After all, this is one of the most reliable options for deterring Russia.
Stop, but NATO can't take a country that is actively at war, you say? Well, they can't, the Alliance's charter says so. But, as a result of the military confrontation, we can fix in the negotiations certain territories with which Ukraine will join NATO. That is, if, in theory, Ukraine loses Donetsk and Luhansk regions, it will join the Alliance without these territories.
In the event that Russia suddenly wants to attack Ukraine again, NATO will be obliged to go to war if the enemy encroaches on the territories that our troops were able to defend at the time of accession.
In my opinion, this is the only effective scenario that 100% guarantees our country military support. In all other cases, Ukraine will again be on the battlefield alone. While Russia's new attack (without sound security guarantees) is only a matter of time, they will gather strength and try to attack again after any truce.
Note that I am not discussing other developments here. For example, if Russia wins, it will accept nothing but complete surrender and the rest of the world will not help us. If there is parity and neither side is able to gain a significant advantage – there will be no consensus in the negotiations, they will continue, but to no avail.
Therefore, it is worth summing up: the only viable scenario is a military victory with further joining NATO. All others lead either to the freezing of the conflict and the gradual defeat of Ukraine, or to the Russia's victory.
Як Україна може перемогти у війні з Росією?
Доля України вирішується на полі бою і залежить від злагоджених дій ЗСУ та головнокомандувача Валерія Залужного. Але результати бойових дій буде закріплено саме дипломатами, які оформлять перемогу або поразку на переговорах. Що зараз відбувається на цьому фронті між Україною та Росією ми можемо знати виключно зі слів представників відповідних делегацій. З боку української делегації багато аспектів переговорів засекречені. Не знаю правильно це чи ці, не мені судити.
Але головна тема переговорів – гарантії безпеки для України у випадку, якщо керівництво держави погодиться на закріплення нейтрального статусу. Росія хоче це питання “забалакати”, Україна, навпаки, прагне чітко зафіксувати цю норму у порядку денному. Тож якою має бути “перемога” нашої дипломатії, за умови, що українським військовим вдасться відстояти більшу частину територій, а в Росії забракне ресурсів для продовження агресивної війни?
Валерій Залужний, фото: ТСН
Застерігаю, я не є ані військовим експертом, ані знавцем нюансів геополітики. Аналіз, що його ви побачите далі в тексті – це мої висновки, що базуються на прочитаних мною думках різних спеціалістів, з абсолютно різним рівнем компетенції. Вони можуть бути хибним, а можуть і не бути.
Одне з найбільш вдалих рішень це…
Тут мав би бути якийсь перелік, але я обмежусь єдиним пунктом: вступ України в НАТО дасть нам можливість у випадку нової війни мати підтримку реальних союзників. нагадаю що зараз НАТО теж допомагає, але саме у війну не вступає. Передумови до такого висновку я спробую пояснити.
Головною вимогою української делегації на переговорах є гарантії безпеки, надані країнами, що мають ядерну зброю – це і є, на думку дипломатів, єдина альтернатива вступу в НАТО. Йдеться про те, що Україна закріплює свій нейтральний статус зобов’язаннями країн, що мають потужний ядерний арсенал вступити у війну на нашому боці у разі порушення умов договору.
Чому цей напрямок є безперспективним? Та хоч би й тому, що всі ці країни, якби хотіли, вже зараз вступили б у війну на боці України, не чекаючи підписання якихось зобов’язуючих документів. Раз США, Великобританія чи Франція цього досі не зробили, значить вони не будуть цього робити й опісля переговорів. Крім того, сама Росія не підпише договір, у якому США, Британія або Франція будуть такими гарантами. Принаймні поки не зазнає нищівної військової поразки.
Але, якщо ЗСУ зможуть настільки виснажити і відкинути супротивника від наших кордонів, що Росія буде готова підписати мир на майже будь-яких умовах навіщо відмовлятись від НАТО? Адже це один з найнадійніших варіантів стримування Росії.
Стоп, але ж в НАТО не можуть взяти країну що активно воює, скажете ви? Ну так, не можуть, в статуті Альянсу це прописано. Але, за результатами військового протистояння, ми можемо зафіксувати у переговорах певні території, з якими Україна вступить у НАТО. Тобто, якщо теоретично, Україна втратить Донецьку та Луганські області, вона вступить до Альянсу без цих територій.
У випадку, коли Росія раптом знову захоче напасти на Україну, НАТО буде зобов’язане вступити у війну якщо ворог зазіхатиме на ті території, які наші війська змогли відстояти на момент вступу.
На мою думку це єдиний дієвий сценарій, що на 100% гарантує нашій країні військову підтримку. У всіх інших випадках Україна знову залишиться на полі бою сама. Тоді як новий напад Росії (без надійних гарантій безпеки) це лише питання часу – вони зберуть сили і знову спробують напасти після будь-якого перемир’я.
Помітьте, я не обговорюю тут інші варіанти розвитку подій. Наприклад, якщо Росія переможе, вона не прийме нічого окрім повної капітуляції й решта країн нам не допоможе. Якщо виникне паритет і жодна з воюючих сторін не зможе отримати суттєвої переваги – ніякого консенсусу на перемовинах не буде, вони триватимуть, але безрезультатно.
Тому варто підсумувати цю думку: єдиний життєздатний сценарій – це військова перемога з подальшим вступом у НАТО. Всі інші ведуть або до заморожування конфлікту і поступової поразки України, або до перемоги Росії без жодних шансів.
There's another option: joining the EU, which is also a military alliance these days. And it's possible to join without controlling all of your internationally recognized territory, as the example of Cyprus has shown. Unfortunately, joining the EU is more complicated than joining NATO and would take a decade or more.
Of course. That is why I do not mention this possibility, because, in my opinion, the military situation will change faster than it makes sense to talk about it.