Не кажучи вже про категорію, що говорять переважно (чи виключно) російською, але служать в ЗСУ чи донатять на ЗСУ - в мене не виходило з ними ґрунтовно поспілкуватись, щоб спитати, чи є за цим ідеологічна причина, чи суто практична.
Банальне виправдання власного небажання, а частіше ліні перейти на українську. А особливо вкурвлює виправдання по типу "я нє хачу портіть суржіком укрАїнскій язик" і далі собі послуговуються російською.