Якщо сьогодні для нас вишиванка це святкове, навіть трохи урочисте вбрання, то 100 років тому це був звичайний повсякденний одяг, який вишивали зазвичай матері з доньками довгими вечорами в осінньо-зимовий період. Раніше за норму було до Великодня справити нову сорочку голові сімейства та дітям, бо саме у них вони найшвидше зношувались при повсякденній роботі та розвагах.
Діти з мамою у вишитих сорочках з с.Хлібодарівка, Волноваського р-ну, Донецької обл.
З початком окупації України радянською владою і примусом селян працювати у колгоспах, у жінок фактично не залишалось вільного часу на пошиття одягу та вишивання. Тому, колись розкішні традиційні вишивки зменшувались у масштабах до символічних мережок з орнаменту, а згодом і зовсім зникали з гардеробу. Ці світлини ще 1930-х років зафіксували для історії побутування на донеччині традиційних українських вишиванок.
