Київ навесні — це особливе відчуття. Це місто, яке щойно прокинулося від довгого зимового сну, ще не сповнене літнього галасу, але вже дихає теплом і світлом. Коли сонце вперше торкається куполів Софії, коли вітер несе запах свіжої землі, а Дніпро виблискує під першим по-справжньому весняним небом, хочеться вдихнути глибше, зупинитися й відчути мить. І саме в такі дні подорож київським фунікулером на Володимирську гірку стає не просто дорогою — це справжнє відкриття весни, зустріч із містом, що пробуджується.
Я стою на платформі київського фунікулера, і ось, нарешті, лунає короткий дзвінок. Двері плавно зачиняються, і вагон м'яко рушає вгору, залишаючи позаду шумний Поділ.
Крізь великі вікна я бачу, як унизу виблискує Дніпро, ще холодний після зими, але вже не закутий у кригу. Над водою в’ються чайки, а по набережній прогулюються перші відважні весняні мандрівники. Київ поволі пробуджується після зими, і це відчувається у всьому — в чистому, трохи вологому повітрі, у запаху землі, що щойно розмерзлася, у легкому серпанку, що тягнеться над дахами.
Фунікулер долає свій короткий, але завжди чарівний шлях, і ось я вже виходжу на верхній станції. Переді мною — Володимирська гірка, яка потроху оживає після зимового сну. Дерева ще голі, лише подекуди на гілках пробиваються крихітні бруньки, наче саме місто затаїло подих перед справжнім весняним вибухом.
Я ступаю на алею, що веде до пам’ятника Володимиру Великому. Під ногами хрумтить ще не зовсім висохлий гравій. Вітерець легкий, прохолодний, але вже не зимовий — у ньому відчувається щось свіже, нове.
Я підходжу до оглядового майданчика й завмираю. Київ розкинувся переді мною, як на долоні. Сонце, що пробивається крізь сірі хмари, торкається куполів Софії й Андріївської церкви, змушуючи їх сяяти. Десь далеко блищить Лавра, а за Дніпром, у легкому серпанку, видніються нові райони міста.
На гірці — тихо. Лише поодинокі люди прогулюються алеями, закутані в легкі пальта. Весна ще не розгорнулася на повну, але її вже відчуваєш у кожному подиху вітру, у кожному русі міста, яке повільно прокидається.
Я вдихаю це повітря, сповнене очікуванням, і розумію — ще трохи, і Київ розквітне, вибухне зеленню, теплом і життям. Але зараз, у цю мить, він особливий — тихий, стриманий, величний у своєму пробудженні.
Дякую всім за підтримку!
Congratulations @ukraino4ka! You have completed the following achievement on the Hive blockchain And have been rewarded with New badge(s)
Your next target is to reach 30 posts.
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOP