Все менше і менше часу залишається до дати переїзду із Київщини на захід України. Збори виснажують, тим більше у таку неймовірну спеку. Здається, ще день-два, і я зовсім втрачу здатність щось робити...
Та здаватися - це не про нас! 😎
Щоб не сильно втрачати час на відпочинок, було прийняте рішення: поїдемо на риболовлю на Десну вечором, і будемо там до 9 ранку. Таким чином можна і природою насолодитися, і навіть потрапити на клювання ляща.
Саме так і зробили. А результат просто вразив!
Тепер - по черзі, бо вражень привезла повну хату!😁
There is less and less time left until the date of moving from the Kyiv region to the west of Ukraine. Meetings are exhausting, especially in such an incredible heat. It seems like another day or two and I will completely lose the ability to do anything...
But giving up is not about us! 😎
In order not to lose too much time for rest, a decision was made: we will go fishing on Desna in the evening, and we will be there until 9 in the morning. In this way, you can enjoy nature and even catch a bream bite.
That's exactly what they did. And the result was simply amazing!
Now - one by one, because I brought impressions to a full house!😁
Ще до заходу сонця вдалося закинути вудки, і спіймати одну маленьку рибку.
Далі чи то кльову не було, чи ми не дуже слідкували за риболовлею. Бо руками торкнулися свого старого намету, і його розкладання збентежило душі спогадами ледь не до сліз. Скільки він пройшов разом із нами, скільки пережив, скільки разів рятував нас від негоди! Навіть друзів гостинно приймав, коли ми їздили втрьох. Ех, ну й часи настали, - ми навіть не змогли пригадати, скільки років намет пролежав без діла...
Even before sunset, I managed to cast the fishing rods and catch one small fish.
Next, either there was no bite, or we didn't really follow the fishing. Because they touched their old tent with their hands, and its unfolding confused their souls with memories almost to tears. How much he went through with us, how much he experienced, how many times he saved us from bad weather! He even received friends hospitably when the three of us traveled. Eh, well, the time has come - we couldn't even remember how many years the tent lay idle...
Неможливо передати ту трепетну мить, коли ми знову разом розставили свій намет і приготували його для сну. А головним для себе я визначила один висновок: життя триває, і ми не опустимо руки і надалі. Будемо часто подорожувати, саме з наметом, із ночівлею на природі, що б там не було!
Непомітно стало темніти. Запаливши свічку, ми пили каву та спостерігали, як відображається молодий місяць у гладі Десни. Правда, спокою не давали російські шахеди: постійно лунав сигнал повітряної тривоги. Ну не можуть вони ніяк зрозуміти: українців не перемогти, не залякати! От треба їм всю ніч літати, щоб їх збивали наші славні ППО. А нам замість спати у наметі - прислухатися, чи не чути над нами тих 'мопедів'.
It is impossible to convey the thrilling moment when we set up our tent together again and prepared it for sleep. And the main thing for me is that I determined one conclusion: life goes on, and we will not give up in the future. We will travel often, especially with a tent, with an overnight stay in nature, whatever!
It started to get dark imperceptibly. After lighting a candle, we drank coffee and watched the new moon reflected in the surface of Desna. True, the Russian Shaheds did not give rest: the air alarm signal sounded constantly. Well, they cannot understand in any way: Ukrainians cannot be defeated or intimidated! So they have to fly all night so that our glorious air defenses shoot them down. And instead of sleeping in a tent, we should listen to those "mopeds" above us.
Не дали мені заснути. Ну й не треба, - не вперше. Зате я змогла спостерігати, як народжується Світло після нічної Темряви. Було дуже цікаво бачити, як у якусь мить стали танути зорі над рікою. Оглянувшись назад, я побачила: десь ще далеко за горизонтом прокидається світанок. А навколо все чіткішими стають контури предметів. Глянула на годинник: рівно третя ночі! Значить, у середині літа зорі згасають о третій!
They didn't let me sleep. Well, you don't have to - not for the first time. But I was able to observe how the Light was born after the darkness of the night. It was very interesting to see how at some point the stars began to melt over the river. Looking back, I saw that somewhere far beyond the horizon dawn was breaking. And around, the contours of objects are becoming clearer. She looked at the clock: exactly three in the morning! So, in the middle of summer, the stars go out at three o'clock!
Тепла, наче розігріта на плиті, вода у річці випускала свою пару у небо. На камені та біля трави повзали п'явки. Ех, як ми колись ловили на них сома із допомогою квока! Але зараз ця опція недоступна: на воду на човні не можна виходити.
Warm, as if heated on a stove, the water in the river released its steam into the sky. Leeches were crawling on the stone and near the grass. Ah, how we used to catch catfish on them with the help of a quack! But now this option is not available: you cannot go out on the water by boat.
Хлюпала рибка, квакали жаби, прокидалися пташки. Десь вдалині, у селі, заспівали півні. А у нас - тиша. Тільки перед шостою ранку відбулася справжня лящова клювака. І перший наш золотобокий - у садку!!!😍
Fish splashed, frogs croaked, birds woke up. Somewhere in the distance, in the village, roosters crowed. And we have silence. Just before six o'clock in the morning there was a real bream beak. And our first gold-sided one is in kindergarten!!!😍
Кльов був прекрасним. Не всіх лящів вдалося підняти на берег, були кілька сходів із гачка. Мабуть, тупі ці гачки у нас. Але не біда: нехай підростають лящі та радують ще когось клюваками! До речі, - після другого ляща клюнув невеличкий підлящик. Ми його відпустили у річку, а буквально за хвилин 10 клюнув великий! Наче вдячність за подароване рибці життя.
The bite was wonderful. Not all bream could be brought to the shore, there were several ladders from the hook. Apparently, these hooks are stupid with us. But don't worry: let the bream grow and delight someone else with their beaks! By the way, after the second bream, a small bream pecked. We released it into the river, and literally in 10 minutes a big one bit! As if gratitude for the gift of life to the fish.
Вже після восьмої ранку відчулося насування спеки. Кльов пропав. Ми згорнули намет, зібрали всі свої речі і поїхали додому. Щасливі. Натхненні ідеями майбутніх подорожей. У мирній Україні, у якої сусідня країна-агресор розпалася на запчастини, закінчивши своє імперське існування.✌️
Already after eight in the morning, the onset of heat was felt. The bite is gone. We rolled up the tent, packed all our things and went home. happy Inspired by ideas for future travels. In peaceful Ukraine, in which the neighboring aggressor country fell into pieces, ending its imperial existence.✌️