Цей заголовок можна застосовувати до нас зі Славчиком. Принаймні так було в неділю.
Зранку ми довгенько добиралися до церкви, бо попали на марафон. Тю, та тут чи не кожної неділі відбуваються забіги. Це круто, що такий тут спортивний народ, але неспортивним перехожим складно кудись потрапити 🥺
Після служби поспілкувалися зі знайомим. Так-так, у нас той етап, коли щоразу виходимо з церкви, а люди вітаються, дехто розпитує як справи, і є кілька друзів, з якими проводимо разом час.
Поспілкувавшись трохи, почували додому, але не на довго, бо поїхали до друга. Цікаво вивчати нові райони, особливо якщо вони у гірській місцевості. Ба, більше, ота місцина, де ми були, колись мала вигляд гори, але її стесали 😳 Добре, що є метро, бо своїм ходом ми би не добралися. Принаймні мотоцикл, за яким спостерігали, з двома пасажирами, так виїхати на гору й не зміг. Але краєвиди на місто з площі огляду неймовірні.
Гарно провели ми час з другом, але не довго, бо інший друг запропонував сходити на світлове шоу. Останній прихворів і тому віддав нам квитки. Полетіли ми швидко додому. В уяві я собі уявляла феєричне шоу з різними світловими картинками. Думала, що побуваємо в казці чи діафільмі.
Те шоу тривало кілька днів у різних місцях. Ми потрапили на дві локації. Перша була дивна, бо в певному порядку пробігали білі смужки та і все. Друга - виглядала цікавіше, бо мала ефект ілюзії, хоча моя уява намалювала фантастичніше, ніж виявилося. Поки чекали у кілометровій черзі, то встигли з американцем поспілкуватися. Як завжди, скрізь є свої плюси, бо вражень набралися і вивчили нові території.
Допленталися додому доволі пізно. І вже наступного дня їздили в лікарню. Завтра знову їдемо. Прошу про молитву, бо хвилююся.
Отакі останніх кілька днів.
Дякую, що з нами. Цінно ☺️!
Усім добра.
Ваша Ю.
Молимося!
І я дякую)
Ви завжди життєрадісні й оптимістичні, як і музика з опери "Севільський цирульник" Джоакіно Россіні, де звучить знаменита фраза Фігаро, яку ви використали для заголовку. Лишайтеся на позитиві. Це ваш стрижень. Усе буде добре!
Ой, сьогодні трохи мене вбили морально лікарі, але намагаюся триматися купи. Дякую Вам 🙂